Ми продовжуємо рубрику «Відомі люди на монетах», де знайомимо вас із відкарбованими у металі знаменитими людьми, які ввійшли в історію України.
Як пов’язаний грузинський поет Давид Гурамішвілі з Україною?
Ймовірно, у багатьох виникне цілком логічне питання: так, чули, був такий грузинський поет у 18-му столітті, не такий відомий, як Шота Руставелі, проте. Ну і яким, як кажуть, боком він до України?
Адже недарма Гурамішвілі називали «грузинський поет – український хлібороб». Народився він у 1705 році в селі поблизу Мцхети, походив із княжого роду. У 18 років брав участь у битві, в якій війська його царя Вахтанга VI були розбиті турецькими військами, що діяли разом із лезгінами. Поразка завдала Грузії стану хаосу, його родина змушена була ховатися в гірській ущелині.
У 1728 Давид був схоплений лезгінськими розбійниками, кілька місяців провів у полоні, потім йому вдалося втекти. За дванадцять днів, харчуючись ягодами, Гурамішвілі добрався через гірські хребти до долини Терека, де зустрівся з мешканціями козацької станиці. Звідти він вирушив до Москви, де приєднався до свити Вахтанга, який раніше втік туди. Але після смерті Вахтанга в 1737 році дороги на батьківщину не було, Грузією заволоділи перси (іранці) і Давиду зі соратниками довелося прийняти російське громадянство. Було створено Грузинський гусарський полк, у нього Гурамішвілі був зарахований рядовим.
У 1738 році цариця Ганна Іоанівна видала указ про виділення земель грузинським емігрантам. Гурамішвілі дісталося 20 дворів у Миргороді та 10 – у селі Зубівка на річці Хорол. (Одразу, чи не так, згадуються уроки з української літератури з далеких шкільних років та Павло Тичина «не той тепер Миргород, Хорол – річка не та»).
Займався Давид сільським господарством та поезією. У 1756 році почалася Семирічна війна, Пруссія та Англія воювали проти Австрії, Росії та Франції. Гусара Гурамішвілі було тяжко поранено, потрапив у полон і близько року перебував у в’язниці в Магдебурзі. 1759-го був звільнений.
Повернувшись, Гурамішвілі за станом здоров’я вийшов у відставку і оселився у своїх
володіннях разом із молодою дружиною, княгинею Тетяною Амілашвілі. Багато уваги приділяв господарству, навчив селян користуватися поширеними в Грузії водяними млинами. І багато працював над віршами. Він приступив до складання «Давітіані» («Давидово») – великого циклу автобіографічної лірики, завершеного в 1787 році. У віршах Гурамішвілі висловлював тривогу за долю батьківщини, описував її лиха та події свого життя, висловлював надію на відродження Грузії. Також зображував повсякденне життя та побут українських селян (наприклад, у віршах «Зубівка», «Скарга на швидкоплинний світ», у поемі «Весела весна»).
Про долю поезії Давида Гурамішвілі, тобто фактично справи всього його життя, свого часу цікаво розповів відомий радянський письменник та популяризатор Іраклій Андроніков. З молодих років я чудово пам’ятаю його авторські телепередачі на літературні теми. Тоді, звісно, мало хто знав, що його справжнє прізвище – Андронікашвілі, і йому порадили русифікувати його звучання.
Так ось, виявляється, незадовго до смерті, напівсліпим старим, Гурамішвілі записав усі свої твори в товсту книгу і, дізнавшися, що до Кременчука прибув грузинський посланник при російському дворі царевич Міріан, відіслав йому працю всього свого життя в надії, що вірші та поеми, написані грузинською мовою у полтавському селі, знайдуть шлях на батьківщину та стануть відомі грузинським читачам.
«Не так сталося, як гадалося»: рукопис до Грузії не потрапив. Туди дійшли лише копії. А сам рукопис майже через сто років після смерті Гурамішвілі був куплений у Петербурзі, в антикварному магазині. Він випадково потрапив на очі студенту, який зміг прочитати назву та перші аркуші тексту і зрозумів важливість знахідки.
Гурамішвілі помер у 1792 році і був похований у миргородській Вознесенській церкві. 1949 року на могилі поета поставили пам’ятник. В Україні його «Давітіані» відомі у перекладах Миколи Бажана та Павла Тичини, вони стверджували, що на творчість Гурамішвілі великий вплив зробив український фольклор та спілкування з Григорієм Сковородою.
Вас також можуть зацікавити новини:
