Про що ви дізнаєтеся:
- Причина та наслідки підриву греблі.
- Небезпечна зона дослідження.
- Бурхливе озеленення та екологічне значення нових лісів.
- Шанс відродження Великого Луга.
- Дискусії про майбутнє території.
У бронежилетах та з польовими записниками
Зараз територія колишнього Каховського водосховища залишається «сірою» буферною зоною між ЗСУ і російськими загарбниками. І проведення тут наукових спостережень – завжди ризик. Дослідницькі експедиції можуть відбуватися тільки з дозволу військових та після проходження науковцями інструктажу з безпеки. А разом із польовими записниками дослідники беруть з собою каски та бронежилети. До того ж, їх обов’язково супроводжують військові з рушницями для збивання дронів – вони нерідко кружляють над спостерігачами. Від огляду ж деяких ділянок колишнього дна водосховища довелося відмовитися повністю – через обстріли й близькість лінії фронту.
На дні водосховища – вербові ліси
У минулому територію під Каховським водосховищем займали найбільші у степовій зоні України заплавні ліси та водно-болотні угіддя. В історії вони збереглися під назвою «Великий Луг».
Зараз тут знову з’явилися ліси – заплавні вербові ліси, найбільші в Європі. За словами вчених, вони мають важливе значення для клімату, оскільки випаровують вологу. До того ж, верба очищає ґрунт від важких металів.
Сімдесят років роботи «промислових гігантів», розташованих на Дніпрі, призвели до значного накопичення отруйних речовин у мулі колишнього дна Каховського водосховища. У 90% проб, взятих з ґрунту, науковці виявили перевищення гранично допустимої концентрації цинку, свинцю, кадмію, заліза.
Рослинність стрімко розростається – рясний мул колишнього дна став живильним ґрунтом. Навесні верби вже почали цвісти, хоча зазвичай це відбувається на п’ятий-сьомий рік їх життя. Найвищі з них досягають сьогодні семи метрів. Вчені пояснюють причини швидкого росту, в тому числі й високою конкуренцією дерев за світло.
Вербові ліси займають від 30% до 50% дна водосховища. Не росте верба на сипучих пісках і у південній частині території, де багато відкладень мушлі.
Чи відновиться Великий Луг?
Поруч із вербою висіялися тополі – теж швидкорослі. До деревної рослинності додалися чагарники, мохи, нові види грибів. Там, де збереглося «водне дзеркало», ростуть очерет, осока, болотні трави. На місці, де був голий пісок, зараз – зелені галявини. Тут цвітуть мак, скерда, чортополох, козелець, дике жито. Вчені нарахували майже пів тисячі квіткових рослин. З’явилися серед них і занесені до Червоної книги. Такі ліси в Європі знаходяться під охороною як заповідні зони.
Одночасно з рослинами територію почали обживати лисиці, кабани, косулі, олені, ондатри, змії та інші тварини. На території оселилися й птахи – тут можна побачити чомгу, іволгу, чаплю, мартина і навіть орлана-білохвоста.
Вчені стверджують, що вже через п’ять років Великий Луг, що існував тут до будівництва дамби, може відновитися на 80% свого первісного стану.
Разом із тим, цієї весни заплави залишилися без традиційного весняного водопілля. І, на думку деяких науковців, це може вплинути на подальший розвиток деревної рослинності. Поки що вологи, накопиченої за квітень-травень, вистачає. Але подальша доля цих молодих лісів залишається непередбачуваною.
***
Екологи заявляють, що тільки природне відродження та збереження Великого Лугу зможе вберегти навколишнє середовище від повторного забруднення. Разом із тим, вчені-агрономи наполягають на необхідності відновлення водосховища – хоча б до мінімального рівня. В іншому випадку, про розвиток сільського господарства в цьому регіоні можна забути. А поки не припиняються суперечки, наукові експедиції в зону колишнього водосховища стають щоразу складнішими та небезпечнішими.
Читайте також:
