«Оскар» у 73 роки та іменна зірка на Алеї слави в Голлівуді: історія американського актора з українським корінням

Кіно з нашої юності

Іду я нещодавно в Одесі повз кінотеатр «Родина». У голові проблем крутиться – вагон і маленький візок. Але вони якось одразу випарувалися, коли побачив знайоме місце. Саме в цьому кінотеатрі в роки інститутського навчання (1971-1976) ми з пацанами-однокашниками, вистоявши здоровенні черги за квитками, американські вестерни дивилися. Дивними вони тоді були, комуністичний режим, на диво, пропустив «Оклахома, як вона є», «Золото Маккени». І ось сидимо ми, троє друзів, у забитому залі і кайфуємо: я («Боян»), Льонька «Борман» Сидоренко з Генічеська, Генка «Вусатий» Кобельський із Бендер. Їх уже нема і ніколи не буде. А я стою і дивлюся на нашу «Родину» з минулого. Черг немає, каси закриті. Так, була колись пісня, сенс якої тільки з роками зрозумілим став: прохід закритий, проходу немає для того, кому більше сімнадцяти років.

Хто вони, наші оскароносці?

Повернувшись «додому» (мій будинок без лапок у Херсоні на мене третій рік чекає), вирішив наколупати в Інтернеті щось подібне до тих наших «кіношок про війнушку». Чого зупинився на «Міських піжонах» – і сам не скажу. Мінус – убив годину часу: емоції тінейджера, на жаль, не повторилися (в ту саму річку двічі не ввійдеш). Але знайшовся і вагомий плюс: дізнався, що якийсь Уолтер Джек Пеланс, який 1992 року отримав «Оскара» за роль у цьому фільмі, – оскароносець українського походження. Усього таких – пальців однієї руки вистачить перерахувати.

Але якщо Дастін Хоффман («Оскари» – у 1979 і 1988 році, предки з Києва), Леонардо Ді Капріо (2015 рік, бабуся по матері – українка, родом із Одеси) і Лайза Міннеллі (1972 рік, її прабабуся – уродженка Львівщини) – дійсно на слуху, то Джек Пеланс опинився в тіні.

Боксер, пілот, актор

Так, при народженні його звали Володимир Палагнюк. Народився він у 1919 році в Пенсільванії (США), у сім’ї, яка переїхала до Америки зі Східної Галичини. А Джеком Пелансом він став набагато пізніше, вже розпочавши акторську кар’єру. Щоправда, до цього він мав інший псевдонім: як Джек Браззо він виступав наприкінці 1930-х у професійному боксі. 15 перемог поспіль на рингу, здебільшого нокаутом – це було дуже серйозно та побило тодішній рекорд. Взагалі, він був міцним хлопцем: трудове життя почав роботягою у вугільній шахті. Адже виріс у шахтарському містечку, і з дитинства звик допомагати батькові у шахті. Набрався він сил і успішно граючи в американський футбол, будучи студентом університету. А вступив до нього, чудово відучившись у школі та зумівши завоювати стипендію. Можливо, американський українець Палагнюк і у боксі досяг би якогось «Оскара», та його спортивний шлях перервала друга світова війна. 1942-го він став добровольцем і вивчився на пілота бомбардувальника, літав на Б-17 на європейському театрі воєнних дій, бомбардував третій Рейх.

Палагнюк здійснив 35 бойових вильотів, а на 36-му його літак був підбитий і спалахнув. Палагнюка врятував парашут, але вогонь зробив невпізнанним його обличчя. Після багатьох пластичних операцій та пересадок шкіри воно було вкрите шрамами. Першою кінороллю Джека Пеланса була роль гангстера у 1948 році. А роком раніше він закінчив факультет акторського мистецтва університету. Із амплуа так воно й пішло: більшість його ролей – це полісмени та злочинці, ковбої та розбійники. Хоча довелося йому зіграти і Фіделя Кастро у фільмі про Че Гевару.

«Я українець, а не росіянин»

Не лише в кіно, а й на телебаченні залишив Джек свій творчий слід: він знявся у багатьох фільмах та серіалах. Мріяв зіграти Тараса Бульбу, та не довелося. На «Оскара» номінувався тричі, але отримав престижну статуетку лише 1992 року. Йому було 73 роки, коли він на церемонії вручення віджався від сцени на одній руці! А у своєму виступі перед публікою заявив: «Мене звуть Володимир Палагнюк». Він часто відвідував заходи української діаспори. Якось на урочистому вечорі Української народної спілки у Лос-Анджелесі у вишиванці класно грав на бандурі. Але при цьому, коли на фестивалі російських фільмів у Голлівуді йому хотіли вручити диплом народного артиста Росії, Володимир Палагнюк відмовився зі словами: «Тут хтось щось наплутав. Я українець, а не росіянин». І демонстративно покинув зал. Джек виріс в україномовній родині, добре розмовляв українською мовою, пишався українським походженням, часто акцентував на ньому увагу у своїх публічних виступах.

Джек любив жартувати і нерідко стверджував, що є улюбленцем жінок, і в нього немає конкурентів. Мотивував дуже просто: його іменна зірка на Алеї Зірок у Голлівуді розташована якраз навпроти входу до найвідомішого магазину жіночої спідньої білизни.

Таким ось був американський українець Володимир – Джек Палагнюк – Пеланс. Помер він у 2006 році.

Валерій Боянжу, Херсон-Одеса

Читайте також: