Важливу роль у святкуванні відігравали трави. Їх на Зелену неділю не просто так зривали — кожна мала своє особливе значення і свою силу.
М’ЯТА — символ чистоти, здоров’я і свіжості. Вірили, що м’ята приносить мир у дім і проганяє нечисть.
ПОЛИН — одна з найсильніших «захисних» трав. Вважали, що полин відганяє зло, хвороби і навіть відьом. Полин використовували як оберіг, а його димом обкурювали хати перед новосіллям.
ЧЕБРЕЦЬ (або «богородична трава») — символ святості й оберіг домашнього вогнища. Часто клали під подушки для добрих снів.
ЛЮБИСТОК — уособлював любов і красу. Його вішали біля входу в хату, щоб у сім’ї були згода і любов.
ПАПОРОТЬ — з нею пов’язано багато магічних вірувань. Шукали квітку папороті в ніч на Трійцю (хоча папороть насправді не цвіте) — вірили, що той, хто її знайде, матиме щастя і великі знання.
ЛИПА — дерево-оберіг. Її гілки ставили у дворах і біля хат, щоб захистити сім’ю від грому і пожеж.
КЛЕН І ВЕРБА — символ життя, родючості і сили. Їх ставили в хаті, щоб забезпечити добрий урожай і здоров’я.
АЇР (ЛЕПЕХА) – його стеблами застеляли підлогу в хаті, щоб залучити добрих духів і захистити оселю.
Люди вірили, що вони захищають від злих духів, хвороб і лиха, тому їх освячували в церкві, сушили і зберігали цілий рік. Трави не просто клали для краси — їх використовували в лікуванні, в ритуалах, під час негоди або важких часів.
Засушені трави клали за іконами у хаті — вважалося, що вони захищають дім від пожеж, блискавки та злих сил.
Під час сильних злив, бурі чи грози частинку зеленої освяченої трави кидали у вогонь або палили в печі, щоб втихомирити стихію.
Коли хворіла худоба або людина, трави заварювали у відварах або окурювали димом хату чи стайню.
Якщо в хаті були якісь сварки або недуги, освяченою зеленню обкурювали кути кімнат — вірили, що разом із димом піде геть зло.
Освячене гілля іноді встромляли в межах поля або саду — для гарного врожаю і захисту рослин.
До речі, деякі господині плели спеціальні віночки з трав і гілок на Трійцю. Потім цей вінок зберігали на горищі або над дверима і в особливо складні моменти для родини його використовували в обрядах захисту.
Про народні традиції свята розповідає наш експерт Віталіна Ананченко, педагог вищої категорії зі званням “Старший учитель”, вчителька мистецтв.
Читайте також:
Тривалий кашель, задишка або часті бронхіти можуть бути сигналом, що дихальна система потребує уваги. Одне…
Кожен другий візит автомобіля на евакуаторі - це результат затягнутого технічного обслуговування або спроби полагодити…
Після кількох спекотних днів в Україні посвіжішає. Синоптики прогнозують помірно теплу погоду для більшості регіонів,…
У середу, 22 липня, після періоду відносного спокою, геомагнітна ситуація на Землі помітно погіршиться. Фахівці…
Вже з 3 серпня в Україні повноцінно запрацюють нові правила для косметичної продукції, які наближають…
Домашня тушонка — одна з найпрактичніших заготовок на зиму. Це універсальна основа для швидкого обіду,…