Статті

Боляче сидіти: в чому небезпека?

Чому виникає внутрішній геморой і як він лікується, розповів лікар-хірург Микола Ликов.

Чим небезпечна патологія?

Геморой – найпоширеніше проктологічне захворювання, від якого страждає щонайменше кожен п’ятий. Недуга являє собою варикозне розширення вен прямої кишки, на тлі якого утворюються шишки або вузли. За локалізацією виділяють два види патології – зовнішній і внутрішній геморой. У першому випадку гемороїдальні вузли утворюються зовні, навколо анального отвору, у другому – всередині прямої кишки, в анальному каналі. Іноді розвивається комбінована форма хвороби.

На відміну від зовнішньої патології, ознаки якої пацієнт здатний помітити самостійно, внутрішній геморой на початкових стадіях може не завдавати особливого дискомфорту і, як наслідок, довго залишатися невиявленим. Водночас запущена внутрішня форма загрожує серйозними ускладненнями: утворенням анальних тріщин, нориць, рясною ректальною кровотечею, що призводить до тяжкої анемії та потребує серйозного лікування.

Чому виникає делікатна проблема?

Внутрішній геморой однаково часто турбує чоловіків і жінок і може поступово розвинутися під впливом різних причин і чинників. До основних із них належать:

спадкова схильність (якщо у ваших близьких родичів був геморой, анальні тріщини, рак прямої кишки, парапроктити або хвороба Крона, вам варто регулярно проходити проктологічний огляд);
неправильне харчування (зловживання жирним, смаженим, солодким, гострим і недостатня кількість клітковини та рідини в раціоні призводять до закрепів, які травмують слизову оболонку прямої кишки, провокують запалення та кровотечі);
малорухливий (сидячий) спосіб життя або надмірні силові навантаження;
зловживання алкоголем (викликає подразнення слизової оболонки кишківника та посилення венозного кровотоку).

Додатковими факторами ризику вважають куріння, зайву вагу, вагітність і пологи, наявність патологічних станів у малому тазу (пухлини, спайки) та інших судинних захворювань (атеросклероз, варикоз).

На що звертати увагу?

Спочатку запальний процес при внутрішньому геморої може протікати непомітно.

На початкових стадіях захворювання пацієнти здатні відчувати невеликий дискомфорт під час ходіння й тривалого сидіння, печіння, свербіж, відчуття важкості й наявності чужорідного тіла в задньому проході. У калі та на туалетному папері можуть зустрічатися сліди крові, слиз.
З подальшим розвитком внутрішнього геморою людину починають турбувати больовий синдром і постійний дискомфорт, кровотеча стає більш помітною.
Якщо до геморою приєднується анальна тріщина, з’являється гострий біль під час дефекації.
На останніх стадіях хвороби збільшені гемороїдальні вузли починають випадати із заднього проходу під час дефекації або навіть кашлю та чхання.

Який фахівець допоможе?

Діагностику внутрішнього геморою ускладнює відсутність зовнішніх симптомів і ранніх проявів хвороби. У підсумку багато пацієнтів звертаються до проктолога за появи явних ознак захворювання, коли вже потрібне термінове оперативне лікування.

Встановленням точного діагнозу займається проктолог-хірург, який проводить пальцеве дослідження прямої кишки, аноскопію та ректороманоскопію (огляд анального каналу й прямої кишки за допомогою спеціальних ендоскопічних приладів). За необхідності призначають лабораторні дослідження калу, іригоскопію (рентген) кишківника та інші обстеження.

Яке лікування призначать?

Способи лікування внутрішнього геморою залежать від стадії захворювання, симптомів і загального стану пацієнта й можуть включати як медикаментозну терапію (використання свічок, мазей, гелів, таблеток), так і малоінвазивні операції. До цих методик належать склеротерапія, лікування лазером, латексне лікування, інфрачервона коагуляція, радіохвильова терапія. У важких випадках застосовується хірургічне втручання.

Необхідні дієта і гігієна

Пацієнтам з гемороєм важливо:

підмиватися прохолодною водою після кожного відвідування туалету;
бути фізично активними (підійдуть гімнастика, плавання, ходьба);
уникати лазень і саун;
скоригувати раціон.

Зокрема, рекомендується дробове харчування, регулярне вживання овочів і фруктів (особливо корисними є буряк, кабачки, броколі, цвітна капуста, морква, яблука, банани), хліба із борошна грубого помелу, круп (перловки, гречки, вівсянки), кисломолочних продуктів. Крім того, важливо дотримуватися питного режиму. При цьому постарайтеся виключити з меню білий хліб, маринади, консерви, тістечка, каву.

Читайте також: