Ця система насправді особлива. Уже її назва, яка пов’язана зі словом «смерть», говорить, що це не буде банальне складання речей у шафах і комодах.
Організовуємо простір для життя
Шведська художниця Марґарета Маґнуссон написала книгу «Мистецтво передсмертного прибирання» у 80-річному віці. Вона запропонувала способи організації своїх речей, які можуть бути актуальними для людей різного віку.
Марґарета – мати п’ятьох дітей. Жінці доводилося переїжджати сімнадцять разів. Тож за свої понад 90 років вона має досить великий життєвий досвід, а також досвід організації речей навколо себе в різні періоди життя. Щоправда, система, описана нею, не є її власною вигадкою. Шведи відомі своїм особливим ставленням до речей. Їхня філософська концепція називається «лагом» (філософія гармонії)*, вона не має дослівного перекладу українською і приблизно означає «достатній, в міру». Тож жити в стилі «лагом» означає не накопичувати непотрібних предметів, а зосередитися на необхідних для комфорту і важливих для душі речах.
Марґарета Маґнуссон пропонує по-новому подивитися на всі речі, які нас оточують. Можна спробувати уявити, що буде з цими предметами, коли нас не стане. Чи будуть вони потрібні комусь? Що ці речі означають для нас тепер? Відповідаючи на ці питання, авторка книги рекомендує провести глобальну реорганізацію речей у вашому домі. Так, ніби робите це «востаннє».
Експерти з прибирання кажуть, що така система може бути дуже актуальною для українців. Адже, з одного боку, люди старшого покоління мають «багаж» радянського періоду, коли кожен намагався накопичувати якісь речі до того часу, коли нарешті можна буде «пожити». Тому в сервантах стояли, подекуди і досі стоять, сервізи, якими не можна користуватися. У шафах лежить білизна і одяг для особливого випадку. А в кухонній шафці стоїть пляшка, яку так і не відкоркували, бо не було нагоди.
Хоча авторка звертається передусім до літніх людей, її підходи можуть бути актуальними для будь-якого віку. Сама Марґарета зайнялася таким прибиранням після смерті чоловіка. Вона почала сортувати накопичені за життя речі та прилаштовувати непотрібні з них.
Зберігаємо цінне, віддаємо непотрібне
Авторка радить починати з одягу, домашнього текстилю, посуду. Наводить приклад своєї свекрухи: «Вона постійно тицяла щось нам до рук. Це був її спосіб фінального прибирання». Таке дарування допомагає виявити непотрібні речі. Якщо кілька разів запропонувати рідним якийсь предмет, а вони щоразу відкладають або забувають його, то це точна ознака: він їм не потрібен зараз і не буде потрібен потім – переконує Марґарета. Можна спробувати віддавати зайві речі сусідам, знайомим, молодим сім’ям, які з вдячністю будуть ними користуватися. Зараз багато хто ділиться одягом, посудом, постільною білизною, меблями та технікою з людьми, які були вимушені виїжджати із зони бойових дій.
Якщо ж річ не знаходить нового власника, а для вас вона не має особливої цінності, сміливо викидайте її, спалюйте. А натомість діставайте з полиць речі, які тримали для особливого дня. Чому б не випити чаю з гарної чашки, що належить до одного з тих особливих сервізів? Ви точно на це заслуговуєте. Так поступово відбувається прибирання, яке вичищає будинок від непотрібних речей.
Також фінальне прибирання – це спосіб поділити між нащадками якісь речі. Навряд чи в заповіті кожен прописує, кому повинні дістатися якісь дрібниці. А, можливо, для когось вони – не дрібниці? Наприклад, старі фотографії, документи. Можливо, ви захочете це передати на зберігання комусь більш відповідальному. Або вирішите розділити ці предмети пам’яті між різними людьми. Тоді їм не доведеться сперечатися і сваритися, вирішуючи це між собою. Тож таке прибирання дозволить зберегти справді потрібні речі.
Серед стосу вітальних листівок, квитанцій про сплату комунальних послуг може заховатися важливий документ або романтичний лист, який було б важливо зберегти. Серед старого одягу хтось недосвідчений не помітить вишитий 100 років тому рушник. Якщо прибирати по-шведськи без поспіху, вдумливо, то немає ризику позбутися справді важливого. Тобто фінальне прибирання — це ще й про відбір справді важливих речей, які потрібно зберегти.
Є ще одна причина такого прибирання. У домі можуть зберігатися речі, які здатні когось скомпрометувати. «Немає сенсу зберігати речі, які можуть шокувати або засмутити вашу сім’ю після того, як ви підете. Якщо ви думаєте, що ці таємниці завдадуть шкоди або засмутять ваших близьких, обов’язково знищте їх», — радить Марґарета.
Шлях до гармонії чи ризик для психіки?
Психологиня Дарина Міріко прочитала цю книжку, коли їй не було ще 40 років. Каже, що тема передсмертного прибирання змусила її замислитися.
– Я читала цю книжку, і вона мені дуже зайшла. Вона змусила замислитися про дуже глибокі питання про сенс життя, що я залишу по собі, про стосунки з дітьми. Для мене той процес читання був медитативним. Тут найважливіше, щоб не було інверсії, нав’язування ззовні цього прибирання. Людина має прийти до нього сама. А для цього потрібен високий рівень самоусвідомлення, як у авторки, мудрість, сприйняття смерті як частини життя – не всі літні люди здатні на таке, – каже Дарина.
Її колега, психолог Ігор Атрап’єв розцінює таку систему прибирання по-шведськи як вид психотерапії, який допомагає знаходити сенси та цінності. Але застерігає: цим слід користуватися дуже обережно.
– Ефект від прибирання для того, хто прибирає, і для оточуючих буде різний. Людина через предмети, через пам’ять, яку вони несуть, намагається подовжити своє життя. Знищення предметів при житті може викликати непередбачувану ситуацію. Його не можна нав’язувати. Бо, з погляду цієї людини, може бути відчуття передчасної смерті. Якщо людина сама вирішить позбутися якихось предметів, то це інша річ, – наголошує фахівець.
*Лаг (в перекладі зі шведської — достатній) — шведська концепція життя, філософія гармонії, яка ґрунтується на балансі лише найнеобхіднішого.
