28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила Державний Прапор України. Він складається із двох однакових за розміром смуг – синьої та жовтої. Саме так і в такому порядку записано кольори нашого прапора і в Конституції. І не праві ті, хто називає наш прапор жовто-блакитним. По-перше, про блакитний і не йдеться, а по-друге, наука, що вивчає герби, – геральдика – вимагає читати
А чому ці кольори, а не якісь інші? Варіантів відповіді кілька. Поява цих кольорів ще з часів Київської Русі – гарна, але документально не підтверджена версія. Кольори чистого неба і пшеничного поля? Теж красиво звучить. Але знавці стверджують, що аж до 15-го століття наші пращури не сіяли елітних, золотистих сортів пшениці, та й взагалі ця культура не була у нас характерною. А ось ще поетична версія: кольори нашого прапора символізують дві головні стихії природи і людського буття – вогонь (жовтий колір) і воду (синій). І є думка, що тільки поєднання «жовтий – зверху, синій – знизу» відображає вічну симетрію – божественну гармонію цих стихій.
Більше того, 9 липня 2019 року було зареєстровано петицію під назвою «Прапор України не відповідає законам геральдики. Відновити історичну справедливість, коли в 1918 році Центральною Радою було затверджено прапор, в якому жовта смуга була розміщена над синьою. Перевернути наявне розташування смуг». На думку її авторки, наш прапор «догори дриґом перевернув російський монархіст Скоропадський. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння в надії, що вони не будуть нею зловживати». Підкреслимо, що петиція ця набрала «аж» 56 голосів на підтримку за необхідних для її розгляду 25 тисяч. Ймовірно, тому, що інтернет-енциклопедія Вікіпедія запевняє, що «за часів правління гетьмана Скоропадського порядок кольорів прапора не змінювався».
Але повернемося в глибину історії. Ще в битві під Грюнвальдом (1410 рік) русинські воїни билися під давнім символом Галича – це золотий лев на синьому полі. Хоча брали участь у тій битві і кияни, і воїни з інших міст, і поряд із вищевказаними кольорами траплялися прапори і червлені, тобто червоні. Є документальні підтвердження австрійськими та німецькими істориками тієї пори «земельних» кольорів Королівства Галичини і Лодомерії. Так от, поряд із синьо-червоними, червоно-білими, синьо-червоно-жовтими поєднаннями кольорів згадується, що русини використовували й синьо-жовті стяги. Починаючи з 16-го століття, козаки Війська Запорозького стали зрідка використовувати хоругви синьо-жовтих відтінків, а починаючи з 1710 року, синьо-жовті (синьо-золоті) прапори вже траплялися дедалі частіше. У 1803 році з’явився прапор Чорноморського козацького війська – синьо-жовтий з червоним хрестом посередині.
У нинішньому варіанті синьо-жовтий прапор вперше як національний з’явився 25 червня 1848 року над Львівською ратушею. Після цього популярність його почала зростати, а після революції 1905 року його стали використовувати і в Наддніпрянській Україні. У 1917-1921 роки цей прапор став державним стягом УНР, а в 1938-1939 роках – прапором Карпатської України.
У роки СРСР за синьо-жовтий прапор можна було потрапити у в’язницю. Але часи змінювалися: навесні 1990 року синьо-жовті прапори з’явилися над Тернопільською, а потім Львівською меріями. А 24 липня 1990 року за рішенням Київської міськради над будівлею на Хрещатику поруч із прапором УРСР замайорів синьо-жовтий прапор. За тиждень до того Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 4 вересня 1991 року такий прапор підняли і над нашим парламентом.
***
А тепер згадаємо Гуллівера – «дитя» письменника Джонатана Свіфта. Він намагався помирити два народи, які до крові сперечалися про «життєво важливу проблему»: з якого боку правильно розбивати яйце – з гострого чи тупого. Такою ж високопробною дурістю автору цих рядків здаються суперечки, що досі тривають у нас, про порядок розташування кольорів на нашому прапорі. Пораджу «експерДам», які ламають списи, записатися до будь-якої штурмової бригади і подивитися, який прапор – синьо-жовтий або жовто-синій – над нашою атакуючою бронею. І які кольори на нарукавних шевронах захисників України.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
Читайте також:
Частина українців може зареєструватися на отримання нової грошової допомоги між відомого міжнародного фонду. Що для…
Частина українців буде змушена заплатити за комунальні послуги у травні значно більше, ніж раніше. З…
Біль у попереку може з'являтися будь-якої пори року, але саме навесні у багатьох можливе загострення.…
Українці можуть отримати продуктову допомогу від благодійної організації. Куди звертатися та хто саме може це…
Частина українських пенсіонерів може розраховувати на додаткові виплати до пенсії. Хто потрапив до списків.
Росія продовжує обстрілювати мирні населені пункти України. У Генштабі ЗСУ детально розповіли про ситуацію на…