На відстані телефонного дзвінка
Засновник і керівник громадської організації «З’єднуємо» Дмитро Шевчук розповів, що ідею вигадав не він. Це досвід розвинутих європейських країн. Наприклад, у Великій Британії такий спосіб спілкування набув великої популярності під час пандемії коронавірусу. Адже працює він досить просто: людина-волонтер, яка має час і бажання, телефонує людині, яка почувається самотньою. Таке дружнє спілкування іноді важливіше за матеріальну підтримку.
– Люди, часто це пенсіонери, які шукають спілкування, телефонують на нашу «гарячу лінію». Оператори запитують ім’я та регіон проживання. Також цікавимося, з ким і про що хотіли б поспілкуватися. Наприклад, хтось надає перевагу телефонним подругам-жінкам, хтось бажає говорити з чоловіками. У нас є проінструктовані волонтери, які підписали певні правила, ми їх перевірили. Ми пропонуємо певному волонтерові конкретну людину для спілкування, але не призначаємо. Якщо йому відгукується певна самотня людина, він підтверджує, і плануємо перший дзвінок, – розповідає Дмитро Шевчук.
Він додає, що перший дзвінок – ознайомчий. Після нього і волонтер, і людина, яка почувається самотньою, складають враження одне про одного і вирішують, чи будуть далі спілкуватися регулярно. Якщо все складається, то вони зв’язуються за телефоном щонайменше раз на тиждень, формуючи дружній зв’язок.
– Від проєкту ми даємо рекомендації, як спілкуватися. Раз на місяць оператор телефонує людині, яка потребує спілкування, і цікавиться, як все проходить, чи задоволена вона. Бо це все-таки люди соціально незахищені і, отримуючи їх номер телефону, ми беремо на себе відповідальність, – наголошує Дмитро Шевчук.
Телефонне спілкування не обмежується розмовами. Часом люди можуть співати, читати вірші або демонструвати інші свої таланти.
Людяність на зв’язку – проєкт про людей і для людей
Анна Косенко – волонтерка проєкту. Якось вона побачила в соцмережах допис Дмитра і вирішила долучитися до ініціативи.
– Мені запропонували спілкуватися з пані Зінаїдою. Вже майже три місяці я раз на тиждень їй телефоную, ми говоримо. Я запитую, як у неї справи, як настрій. Намагаюся підтримати її морально. Якщо на початку розмови я чую, що вона в поганому настрої, то наприкінці вона вже веселіша. Намагаюся завжди її підбадьорити, бо ситуація зараз вкрай складна в Україні. Плюс у людини є свої особисті, сімейні переживання, – ділиться Анна.
Дівчина півтора роки живе в Ірландії. Тому свою участь у проєкті розцінює також як можливість не залишатися осторонь тих проблем, які актуальні на Батьківщині. Вважає, що разом із донатами така її робота є корисною для земляків.
Анна також долучається до роботи операторів-волонтерів, які отримують дзвінки на «гарячу лінію» та поєднують між собою телефонних друзів. Вона зробила висновок, що люди, які звертаються, не завжди самотні. Часто у них є діти, онуки або інші родичі. Але їм не вистачає щирого спілкування, тому вони почуваються самотніми.
– Цей проєкт про людей і для людей. Мені здається, що це іноді навіть цінніше, ніж давати гроші. Адже спілкування, моральна підтримка – те, чого так не вистачає в нашому житті, – зауважує волонтерка.
Що говорять пенсіонери?
А ось що кажуть ті, кому телефонні друзі допомагають знайти опору у складні часи.
Валерію Туфепчі майже 60 років. Він живе один і почувається самотнім у невеликому помешканні в Кіровоградській області. Дружина померла від онкології. Дітей вони не мали. Каже, спілкування з телефонним другом Дмитром стало для нього більшим, ніж просто розмови.
– Він мені дзвонить, запитує, як справи. Ми не тільки говоримо, він мені ще й дуже допомагає. Тому я щиро вдячний, що Дмитро приділяє мені час. Таким людям, як я, самотнім, це дуже потрібно. Я завжди чекаю на його дзвінок. Якщо є потреба або мені просто сумно, я й сам можу йому зателефонувати – ми так домовилися. Бо різні бувають ситуації, а він ніколи не відмовляє в допомозі і підтримці. Взагалі він дуже цікавий співрозмовник, з ним можна говорити на дуже різні теми. По голосу чую, що він молода людина,– розповідає Валерій.
Олександра Стефанівна Порохня із Запоріжжя десять років тому поховала чоловіка, згодом втратила сина. У 83 роки залишилася самотньою і маломобільною. Якщо з побутовими справами їй допомагають співробітниці соцслужби, то душевні розмови їй дарують волонтерки.
– Я залишилася зовсім одна. Спочатку ми з подругами поховали наших чоловіків, потім і вони всі померли. А я живу. Дивлюся телевізор, новини. Телефон у мене звичайний, без Інтернету, тому він годиться тільки для розмов. А ще читаю. І газету передплачую, і кросворди дуже люблю. А ще мені від сина залишилася електронна книга. Він туди завантажив твори, які йому були цікаві, то я їх перечитую. Дуже сумно одній. Тому дзвінки від волонтерки мене дуже рятують. Вона молода, має двох діток. Розповідає мені також про їхні справи. Мені все це цікаво, – каже пенсіонерка.
Олександра Стефанівна завжди була активною жінкою. Свого часу здобула дві вищі освіти, працювала економістом. Тепер мріє про телефонну подругу із Запоріжжя. Тоді, каже жінка, та могла б іноді приходити до мене. Але, зважаючи на безпекову ситуацію в місті, такої волонтерки не знаходиться. Тож пенсіонерка, як і багато таких самотніх людей, чекає на дзвінок від своєї телефонної подруги. Через невидимі хвилі мобільного зв’язку усією країною прокладаються тоненькі ниточки дружби, довіри, щирості і простої людської доброти.
У період різдвяно-новорічних свят, коли відчуття самотності може особливо загострюватися, саме час знайти собі телефонного друга. І тоді ви точно матимете кого привітати з Різдвом і Новим роком, а також почуєте щирі побажання й на свою адресу. Адже волонтерська служба не має вихідних і святкових днів. Доки існують люди з відкритими серцями, є велика ймовірність знайти того, хто вислухає, не проігнорує, буде поруч на відстані телефонного дзвінка.
Як зв’язатися зі Службою телефонної дружби?
Якщо почуваєтеся самотньо і хочете обговорити цікаві для вас теми, телефонуйте за номером 0 800 31 07 31 (всі дзвінки безкоштовні). Тут підберуть для вас телефонного друга, з яким ви будете регулярно зідзвонюватись і спілкуватись.
Як стати телефонним волонтером?
Щоб дізнатись більше про проєкт клацніть на посилання або скануйте QR-код
*на правах реклами
