Тисячі покалічених українських доль і байки про Новоросію: про що бреше Кремль

Сотні тисяч наших співвітчизників донині вимушені або перебувати під гнітом окупантів, або скитатися, залишивши своє житло на підконтрольній Росії території. А в їхніх оселях розташувався ворог. Головним аргументом господарювання якого на чужій землі є зброя. У нас – горе. А «на болотах» – «свято». В Москві з цього приводу влаштували концерт-шабаш. Не обійшлося того дня і без «гучних» заяв Путіна. Ми вирішили проаналізувати деякі з них.

«Визволення» шляхом окупації

У своїй промові він згадав про те, якому гніту піддавалися жителі «Новоросії». Швидше за все, маючи на увазі мешканців Херсонщини та Запоріжжя, але чомусь використовуючи урядову назву південноукраїнських земель часів існування російської імперії.

ПРАВДА. Але нинішня незалежна Україна територіально є правонаступником УРСР, в складі якої, як ми знаємо, ніякої «Новоросії» не існувало.

Про збройний державний переворот… в Москві

За словами Путіна, мешканці окупованих російськими військами територій виступили проти збройного державного перевороту, не уточнивши, коли саме і де він стався. Напевно, натякаючи на події, що відбувалися в нашій країні в лютому 2014-го, коли з Києва втік тодішній президент Янукович?

ПРАВДА. Але тоді Верховна Рада конституційною більшістю поклала ці обов’язки на тодішнього голову парламенту. І зробили це народні обранці, які голосували картками, а не автоматами. Так де тут ознаки державного збройного перевороту? Збройний переворот був в Москві рівно 31 рік тому, в жовтні 1993-го. Тоді дійсно російська армія виступила проти законодавчої гілки влади, ведучі вогонь по будівлі російського парламенту з танків і здійснюючи штурмові дії із захоплення російських народних депутатів.

Так де насправді в сучасній історії двох країн стався збройний державний переворот? В Росії в жовтні 1993-го чи в Україні в лютому 2024-го?

«Своїх» не кидаємо, а вбиваємо

І на цьому Путін не зупинився, наголосивши, що вони, росіяни, «не кинули своїх братів і сестер, намагаючись досягти мирного вирішення важкого конфлікту». Що він мав на увазі? Напевно, зробив натяк на вторгнення у лютому і навесні 2014 року російських військ без розпізнавальних знаків у Крим і у східні області України. Тоді російські політичні та військові діячі в один голос вигукували, що в Україні розпочався громадянський конфлікт, а зброю в руки взяли так звані місцеві загони самооборони.

ПРАВДА. Але вже за рік, у березні 2015-го, Путін цинічно зізнався, що під час анексії Кримського півострова там, звісно, діяли військовослужбовці регулярної росармії. А щодо «братів і сестер, яких Росія не кинула», то скільки тисяч з них, наших співгромадян-українців, від 2014 року та особливо після повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022-го загинуло від російських гармат, танків, «шахедів» і ракет.

Радикальний націоналізм по-російськи

Згадав він і про так званий радикальний націоналізм. Якби хтось після цих слів попросив його розтлумачити, що це таке, можна майже із стовідсотковою впевненістю стверджувати, що на це запитання він би не відповів. А радикальний націоналізм – пропагування переваги одного народу над іншими, неприйняття чужої культури, мови. Це якраз те, про що щодня віщають російські пропагандисти, переконуючи, що й українців нема, й мова якась в Україні не та і не справжня, а спаплюжена російська та ще й «вигадана в якомусь австро-угорському генеральному штабі». А самі українці – це неправильні росіяни.

***

Впродовж свого спічу Путін жодного разу не назвав слово «Україна». Випадково? Не думаю. Адже вимовляючи «Україна», яка є членом ООН та незалежною, суверенною державою, мимоволі підтверджується факт того, що Росія збройним шляхом вторглася на територію іншої країни, що є агресією.

В’ячеслав Дмитрієв

Читайте також:

• Розвінчуємо міфи, або Як нами маніпулюють
• Розвінчуємо фейки: про що брешуть російські окупанти