@Олексій Кустовський
Захотілося мені впасти у дитинство. Ну, хай не в дитинство, а хоч у студентську молодість. Зайшов з благовірною у невеликий продмаг, дивлюся – так ось він, сніданок мій студентський: шпротний паштет і ковбаса «Лікарська». Ціна на консерву – терпима, ну а «Лікарська» – ох ти ж, японський городовий. Начебто півстоліття минуло, а ціна з 2,20 на 369 трансформувалася. Ні-ні, скиглити безглуздо, назад дороги немає: така селяві – як кажуть в Одесі. Дружина ощасливила мене шматком «Лікарської», і я повернувся на 50 років тому. Зараз поясню, яким чином.
Згадайте стрілочні ваги з двома чашками у гастрономах. На одну з них клали шматок ковбаси, обов’язково на аркуші щільного паперу, в який потім цей шматок і загортали. Здавалося б, на другу чашу ваг слід для врівноважування покласти такий самий аркуш паперу, і тоді ваги покажуть чисту вагу ковбаси. Ага, зараз. Ніхто цього не робив. І багатосоткілограмовий рулон обгорткового паперу, що стояв у підсобці, досить швидко перетворювався на банкнотний папір, ставав живими грошима. Там 10 грамів на «Лікарській» по 2,20, там 10 грамів на «Сервелаті» по 4,20. Як то кажуть, з миру по нитці – голому сорочка.
Зараз, скажете ви, ваги цифрові, з однією чашкою. Ну і що? Ковбаску мою поклали на аркуш паперу. Перед цим продавець повинен був, поклавши папір на ваги, тарувати їх. Натискає він кнопку «ТАRЕ» – і на дисплеї з’являється «0». Значить, зважуй мені ковбасу, все по-чесному, папір уже не береться до уваги. Продавчині я поставив питання з цього приводу. Вона відповіла мені ствердно, але таким тоном, ніби я поглумився над її літньою мамою.
Вдома на 500-грамових так званих ювелірних вагах я переважив покупку. Вказані на чеку 214 грамів ваги показали у парі «ковбаса + папір». Я окремо зважив цей папір розміром 40 х 30 сантиметрів. На вагах – 5,5 грама. Ось начебто і виходить, що замість 5,5 грама ковбаси мені за мої гроші запропонували прожувати і проковтнути 5,5 грама паперу. Дрібниця, але неприємно. Так ось я і повернувся в молоді роки, коли в торговельній мережі неухильно діяло правило «покупця не обдурити – себе не поважати».
До речі, пам’ятаючи, що в ті ж студентські роки вивчив курс «Контрольно-вимірювальні прилади» в Інституті зв’язку, я зобов’язаний наголосити, що мої «ювелірні» ваги – побутові, вони не повірені. Хоча мною перевірені за допомогою ювелірних гирьок показники збіглися з точністю до 0,1 грама.
В Одесі іноді жартують: «Кілограм – це 900 грамів в упаковці». Але ось що звучить у Притчах царя Соломона: «Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра – йому противна».
Фото автора
Читайте також:
Багато водіїв відкладають сезонну заміну шин до появи першого снігу або ожеледиці. Насправді чекати погіршення…
Після 55 років навіть звичні рухи та неправильна поза можуть створювати додаткове навантаження на шию.…
Українці можуть отримати більшу платіжку за газ навіть тоді, коли фактично спожили небагато. Коли оператор…
Білий гриб вважається одним із найцінніших лісових трофеїв, але його легко сплутати з небезпечними двійниками.…
Побачити в лісі сухе дерево чи повалений стовбур і забрати його додому як дрова здається…
Після 65 років деякі українці можуть розраховувати на вищу мінімальну пенсію. Що для цього потрібно?