«Методика Галіної»: як лікарка у 90 років дає особливим дітям шанс на нормальне життя у суспільстві

З чого все починалось?

Майже 40 років тому Ірина Вікторівна, працюючи в Одеському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології*, вирішила зайнятись пошуком методів мовної стимуляції діток, які з різних причин не розмовляли. Спочатку з цього питання працювали всього два наукові співробітники і лаборант. І ніхто тоді навіть не здогадувався, що народжується новий напрям психофізичної реабілітації дітей.

Маленька замітка про роботу одеських вчених у газеті «Правда» призвела до того, що до нашого міста поїхали або звернулись листом сотні батьків дітей, яких визнали неспроможними навчатися. Таких дітей з ДЦП, аутизмом або віддавали до спеціальних закритих інтернатів, або вони назавжди залишалися вдома. Головний принцип роботи Галіної, що кожну дитину можна хоча б чогось навчити, дарував батькам надію на краще майбутнє дітей, яких держава вважала баластом і не створювала жодних умов для їх розвитку.

Замість ліків розвиток мови

Ірина Вікторівна створила інститут імені Януша Корчака, який згодом почав працювати у складі благодійного Фонду імені доктора Гааза. Йому почали допомагати колеги з Німеччини, де робота з особливими дітьми має довгу історію. Підопічними інституту ставали діти віком від декількох місяців до вісімнадцяти років. Галіна продовжувала роботу, дедалі більше впевнювалась у тому, що зловживати кількістю ліків не варто. Якщо дитина має підвищений внутрішньочерепний тиск, без ліків, звісно, не обійтись. Але що стосується інших проблем, на перший план виходять методи психологічної та соціальної роботи. Вона розробила ефективну методику стимуляції розвитку мови у дітей з інвалідністю та створила спеціальний апарат для її проведення. Науковий винахід було запатентовано, він має назву «Методика Галіної».

Кожну дитину можна хоча б чогось навчити

Щоб дитина з вадами розвитку не виявилася зачиненою в інтернаті або вдома, де поруч з нею, неспроможною про себе подбати, залишаться на все життя прикутими батьки, треба шукати шляхи навчання дітей найпростішим процесам. Мова йде про чищення зубів, вміння користуватись ложкою та виделкою, приготування найпростіших страв, виконання гігієнічних процедур, спроможність орієнтуватися у місті, щоб дійти до зупинки, магазину, аптеки.

Ірині Галіній багато разів твердили, що це неможливо. Але вона довела, що дитина, яка не вміє читати, спроможна сприймати слова через картинки. Це так зване глобальне читання. За допомогою картинок діти також добре сприймають об’єкти, розташовані в квартирі або поруч. І потроху навчаються досить добре орієнтуватися на місцевості.

Потім почали працювати невеличкі майстерні. Виявилося, що діти з ДЦП (як зараз кажуть – з РАС, тобто розладом аутистичного спектру) та аутизмом добре виконують прості операції. Тож за якісної організації можуть навіть працевлаштовуватися і заробляти хоч якісь гроші.

Саме це довів унікальний одеський проєкт. Підопічні інституту ім. Януша Корчака добре працювали на кухні – чистили овочі, мили посуд, додавали спеції, фасували готові страви, які потім доставляли в одну з міських лікарень, у відділення реабілітації людей з інвалідністю. Був також досвід роботи підопічних у столярному та швацькому цехах, у пральні, садівниками. Тому сьогодні Ірина Галіна постійно говорить про необхідність створення спеціальних майстерень, місць працевлаштування, де діти з вадами розвитку, які вже стали дорослими, мали б можливість працювати, а не сидіти вдома. Також необхідні гуртожитки, щоб люди мешкали десь поблизу свого місця роботи.

За відсутності системи

Наразі КУ «Центр реабілітації осіб з відхиленнями психофізичного розвитку» є установою комплексної реабілітації для дітей та дорослих осіб з інвалідністю, має відділення ранньої реабілітації, трудотерапії, філіали в різних районах Одеси.

На думку Ірини Галіної, лише комплексний підхід, коли дитиною опікуються з перших днів її життя не лише лікарі, а й психологи, педагоги, соціальні працівники, коли створюються належні умови для навчання та оволодіння професією, працевлаштування та самостійного життя, надає особливим дітям шанс на нормальне життя у суспільстві.

На жаль, масовим створення центрів, аналогічних одеському, не стало. А особливих дітей кожного року стає дедалі більше. Тому Ірина Вікторівна мріє про зміну ситуації на краще, щоб батькам в пошуках допомоги дітям не доводилося розраховувати лише на закордонних фахівців. Чудовий досвід накопичено в Україні. Треба лише розповсюдити його і правильно використовувати.

*Зараз Український НДІ медичної реабілітації та курортології

НАША ДОВІДКА. Ірина Галіна – доктор медичних наук, професор, голова правління одеського інституту імені Януша Корчака, першої в Україні установи, яка зайнялася реабілітацію дітей з вадами психофізичного розвитку.

Читайте також:

Василь Сухомлинський серце своє віддав дітям

Секрети довголіття 102-річної української вчительки