Понеділок, 16 Вересня, 2024
ГоловнаРізнеІсторія невдалих замахів на радянських вождів: у кого із керівників країни стріляли

Історія невдалих замахів на радянських вождів: у кого із керівників країни стріляли

Этот материал также доступен на русском языке
Отже, шановні читачі, пропонуємо перейти до раніше анонсованої теми замахів на радянських вождів.

Володимир Ленін

Є стара одеська пісня «Раз пошли на дело я и Рабинович». А далі «Рабинович стрельнул, стрельнул – промахнулся, и попал немножечко в меня…». Ось саме так промахнулася далекого 1918 року і есерка Фані Каплан, яка стріляла в Леніна. І

лліч виступав перед робітниками на московському заводі Михельсона, а вона візьми та й пальни в нього з револьвера. І промазала, вважатимемо, адже поранення виявилося несмертельним. Причина? Колись «Вірменське радіо» припустило, що робітники, які стояли поруч з Каплан, виривали зброю з її рук з криками «Дай краще мені, ти ж не влучиш!»

Йосип Сталін

Про замахи на Сталіна, який змінив Леніна біля радянського «штурвалу», відомо мало. Щоправда, до стрільби там не доходило: спецслужба діяла на випередження. Наче японці хотіли його вбити в його резиденції в Мацесті, для успіху вони навіть спорудили павільйон в натуральну величину, що копіює будинок Сталіна. Ванну Сталін приймав на самоті – на це було й розраховано.

Планам японців не судилося збутися. На початку 1939 року під час переходу кордону терористичну групу знищили.

Микита Хрущов

У квітні 1956 року нібито була спроба позбутися «змінника» Сталіна – Микити Хрущова. Його хотіли «прибрати» разом з усім екіпажем крейсера «Орджонікідзе», на якому він прибув з дружнім візитом до Англії. Крім нього, у складі делегації перебували голова Ради Міністрів СРСР Булганін, авіаконструктор Туполєв, академік-атомник Курчатов та інші офіційні особи.

Крейсер стояв на якорі, коли вахтовий помітив, що поряд з кораблем хтось сплив і одразу пірнув назад. Офіцер радянської розвідгрупи, який пірнув, побачив диверсанта, що встановлював міну. Він спочатку перерізав його дихальний пристрій, а потім – горло. Незабаром на одному з островів поблизу Портсмута виявили труп у легководолазному костюмі, якого нібито ідентифікували як англійського офіцера.

Леонід Брежнєв

А от у Леоніда Брежнєва, який «підсидів» Хрущова, реально стріляли 22 січня 1969 року.

Після урочистої зустрічі космонавтів з екіпажів «Союзів» кортеж Брежнєва, який в’їжджав у Боровицькі ворота Кремля, потрапив під обстріл. Стріляв молодший лейтенант Радянської армії Віктор Ільїн. Він викрав із частини два пістолети з патронами, перевдягся в міліцейську форму і внедрився в такому вигляді в оточення біля Боровицьких воріт. Ільїн встиг випустити 8 куль, поки його не збив мотоцикліст кортежу, а потім схопили службисти держбезпеки. Про замах обивателі дізналися лише за 20 років. Свій вчинок Ільїн мотивував тим, що таким чином хотів досягти змін у СРСР. Вони сталися.

Якщо по порядку, то раніше офіцер Ільїн не приховував перед товаришами по службі свого захоплення вчинком морського піхотинця Лі Харві Освальда, який в 1963 році застрелив Джона Кеннеді: «Одним пострілом він увійшов в історію!». Показово, що після теракту Ільїна всі товариші, які чули ці його думки, за недонесення, куди належиться, отримали реальні строки по п’ять років.

Служив Ільїн під Ленінградом. Вкрав в збройниці два ПМ-9 і патрони, літаком дістався до москви (металодетекторів в аеропортах тоді не було). З його частини про НП доповіли до КДБ, і в москві вже почали «принюхуватися», але шукали офіцера в армійській формі. А Ільїн, дізнавшись, що захід перенесено на добу, заночував у знайомої і позичив у її чоловіка міліцейську форму. У ній він без проблем і зустрічав кортеж.

Брежнєв їхав четвертим автомобілем. Жоден з них не був броньованим — тоді в СРСР нікому і в поганому сні не могло наснитися, що можуть стріляти у главу держави. У першій машині з відкритим верхом їхали космонавти із «Союз-4» і «Союз-5», які щойно приземлилися. У другій, закритій — підкорювачі космосу попередніх років: Береговий, Ніколаєв, Леонов і Терешкова. Першу машину Ільїн пропустив, а по другій, як ковбой, почав стріляти з двох рук, не бачачи облич пасажирів. Із 16 випущених Ільїним куль дев’ять влучили в машину. Було вбито водія. Брежнєв відбувся легким переляком. Пряму трансляцію заходу перервали.

Ільїна помістили в казанську закриту психлікарню. Там тримали у одиночній камері.

Цікавий момент: у СРСР 1977 року було багато галасу навколо проекту нової конституції – «брежнєвської». Громадян закликали взяти участь в її обговоренні. На заклик відгукнувся і пацієнт спеціалізованої психіатричної лікарні в Казані. Він пропонував доповнити конституцію статтею про право громадян на теракт у разі, якщо політика керівника держави суперечитиме Основному закону. Автора ідеї звали Віктор Ільїн.

У 1990 році Військова колегія Верховного суду СРСР ухвалила звільнити його як такого, що не становить суспільної загрози. Вийшовши на волю, він почав вимагати виплати йому заборгованості за зарплатою за 20 років. Справу виграв, бо з армії його офіційно не звільняли, два десятиліття вважався на лікарняному. Отримав однокімнатну квартиру у Ленінграді.

Вище я вказав, що Ільїн таки досяг поліпшень у країні. Так, в СРСР почали виробляти бронеавтомобілі для VIP, в аеропортах з’явилися «рамки», у КДБ – спецпідрозділ «Альфа», створили виїзну охорону генсека – 10 осіб. Ну і ще в тему: першим Ільїна допитував голова КДБ Юрій Андропов. Незабаром він став главою СРСР і «заробив» свою кулю.

Юрій Андропов

19 лютого 1983 року вдова глави МВС СРСР Світлана Щелокова скоїла замах на Андропова у ліфті елітного будинку. Вони були сусідами і генсек не здивувався, побачивши Світлану, яка забігла за ним у ліфт. Щелокова добре знала звички Андропова і те, що він любить один їздити ліфтом до своєї квартири. Знала вона, що в Андропова хворі нирки. Стріляла вона саме по нирках.

Андропов дивом вижив. Щелокова піднялася до свого поверху, зайшла до квартири і застрелилася. Незадовго до цього таким же способом наклав на себе руки її чоловік. Андропов звільнив його за зловживання і, знаючи, що звільненням справа не обмежиться, Щелоков пустив собі кулю в голову. Після замаху Андропов прожив ще рік.

Михайло Горбачов

Наступним став Михайло Горбачов. Його намагався вбити якийсь Шмонов. 7 листопада 1990 року він прийшов на Червону площу. Під полами пальта слюсар Іжорського заводу ніс обріз двоствольної мисливської рушниці.

Олександр Шмонов творчо підготувався до замаху: надів перуку і приклеїв вуса. Перебуваючи на відстані півсотні метрів від Горбачова, Шмонов витяг зброю і вистрілив, але міліціонер, що стояв поруч, ударив по обрізу і збив приціл. До речі, Горбачов був у бронежилеті.

Валерій Боянжу, Херсон – Одеса

Читайте також:

Хто наступний: історія замахів​ на президентів США- четверо вбито, семеро вижило.

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні