Пісок з Сахари і аномальна спека: чого чекати далі?

Про примхи погоди і кліматичні зміни спеціально «На пенсії» розповіла синоптик Наталія Птуха.

Як довго триватиме спека?

Липень завжди був найтеплішим місяцем року, який поєднує періоди гроз, шквалів, злив з періодами спекотної посушливої погоди. Хоча середня місячна температура повітря становить 19-24,8 градуса, а в Карпатах – 13-18 градусів, проте синоптики фіксували й абсолютні максимуми на рівні 34-39,9 градуса. При цьому в південних, східних, Дніпропетровській областях і в Криму місцями було 40-41 градус. Цьогоріч денні максимуми в деяких областях знову побили свої попередні історичні рекордні значення. Метеорологічні станції фіксували перевищення на 1-4 градуси. Хоча ще в червні синоптики прогнозували середню місячну температуру повітря у липні на рівні 20-26 градусів.

– Завчасно, скажімо, за місяць прогнозувати ось такі сплески, такі аномально високі температури – неможливо. Адже те, що зараз відбувається, – це зміни клімату. У кліматичному центрі в Сполучених Штатах Америки розробили спеціальний індекс зміни клімату, який показує частоту виникнення певних температур. Липневі українські показники цьогоріч означені 4-5 рівнем цього індексу. Це означає, що така температура трапляється щонайменше у п’ять разів частіше, ніж зазвичай. Науковці пов’язують це із забрудненням світу вуглецем через діяльність людини. Тобто з великою вірогідністю саме змінам клімату ми «завдячуємо» незвично спекотному липню. Те, що було винятком для нашої місцевості і траплялося один день на рік, повторюється тепер по 4-5 разів, – пояснює синоптик.

Вона додає, що така тенденція, скоріш за все, буде зберігатися і в наступні роки. Адже і температура в Україні, і глобальна температура на планеті останніми роками дедалі частіше має періоди з високими значеннями. При цьому хвилі тепла впливають і на зимові показники. Тож українцям можна сподіватися на більш м’які зими. Сезон холодного повітря і морозних температур ставатиме щороку коротшим.

Тепловий купол над Європою

Від гарячого літа потерпають не тільки українці. Онлайн-ресурс прогнозів погоди та довгострокових тенденцій у Європі «Severe Weather Europe» передбачає, що тривала історична спека в європейських країнах буде до кінця липня. Її хвилі з температурами, що перевищують порогове значення 40 градусів, є найінтенсивнішими на Балканському півострові та в Східній Європі. У Середземномор’ї також досить гаряче – подекуди до 30 градусів.

Згідно з прогнозами глобальних погодних моделей, температура до кінця липня залишатиметься значно вищою за середню. Надмірна спека поширюється з Північної Африки через Середземноморський регіон на Балканський півострів і Східну Європу. Наприклад, метеостанція у Сербії показала вражаючу мінімальну температуру плюс 31,2 градуса 14 липня. Ймовірно, це найвища мінімальна температура, яка коли-небудь була зареєстрована в цій країні.

Причиною надвисоких європейських температур видання «Сувора погода в Європі» («Severe Weather Europe») називає тепловий купол. Його формують теплі повітряні маси на великих висотах, що спричиняє наростання гарячих хвиль. Тепловий купол працює, як кришка на каструлі. Він затримує значно теплішу повітряну масу на усіх рівнях під собою, опускаючи її шари до землі.

Так, влітку 2023 року надзвичайно теплими були вересень і жовтень. Тисячі метеостанцій фіксували температурні аномалії. Глобальна температура з січня по червень цього року також перевищила багаторічні середні значення.

Чого очікувати у серпні?

Занепокоєння західних синоптиків викликає кількість потенційної вологи, що випаровується. Вона може стати основою для сильних гроз у серпні та восени. Таке вже було минулого року: раптові паводки сталися в Італії, Австрії та Словенії.

Українські ж синоптики не роблять довготривалих прогнозів і надають оперативну інформацію на найближчі п‘ять діб. Консультацію на десять днів називають досить орієнтовною.

– Кожну секунду атмосфера змінюється. Врахувати усі ці зміни і завчасно спрогнозувати погоду – нереально. Подивитися прогноз один раз на тиждень – це так не працює. Якщо метеорологічні показники важливі, треба щоденно спостерігати. Синоптики працюють цілодобово. Найбільш актуальні прогнози – на три доби, – зауважує синоптик Українського гідрометцентру Наталія Птуха.

Що впливає на показники термометрів?

Соцмережі рясніють фотографіями різноманітних термометрів. Українці заміряють температуру на вікнах будинків, в автомобілях, на полях і городах. І часто нарікають, що стовпчик термометра піднімається значно вище, аніж про те інформує гідрометцентр.

– Справді, на побутових термометрах ми бачили 50 градусів, коли прогнозувалося максимум 40. Це пов’язано з тим, що на ці прилади падають прямі сонячні промені, на них також впливають додаткові джерела тепла: стіни будівель, асфальтове, кам’яне або бетонне покриття, метал автівки. Тобто температура в цій точці спотворена різними техногенними чинниками. Тому вона зазвичай набагато вища, ніж та, яка звучить у прогнозі. Синоптики ж вимірюють температуру за певними правилами, які прийняті в усьому світі. На спеціально облаштованих метеомайданчиках в цифрометричних будках, які затінені від сонячних променів і провітрюються, розташовані датчики або термометри, які фіксують температуру. На них не впливають забудови або інші джерела тепла. Тому там отримуємо показник температури лише повітряної маси, – наголошує представниця гідрометцентру.

Вона додає, що про вплив на аномально високу температуру воєнних дій, які активно тривають не території України, говорити зарано. Обґрунтованих наукових досліджень на цю тему наразі немає. А зміни клімату, які останніми роками відчувають жителі багатьох країн і континентів, котрі активно вивчають наукові установи всього світу, мають значний вплив на процеси в атмосфері, а відтак і на синоптичну ситуацію на планеті загалом і в Україні зокрема.