Раніше ми розповідали про різні види алергії та способи її подолання.
На які препарати найчастіше виникає медикаментозна алергія, і як вона проявляється, розповіла лікарка-терапевтка вищої категорії Сніжана Ляшук.
Якою буває алергія на ліки?
Алергія на ліки – це реакція імунної системи людини на певні препарати або окремі компоненти у їхньому складі. У більшості випадків медикаментозна алергія протікає у легкій формі (шкірні висипання, свербіж, набряк): симптоми зникають за кілька днів після того, як пацієнт перестає приймати препарат-подразник. Однак іноді реакція на ліки може проявлятися і небезпечним для життя порушенням дихання, набряком Квінке, анафілактичним шоком, ураженням внутрішніх органів.
Імовірність розвитку медикаментозної алергії багато в чому залежить від шляху введення препарату в організм. Ризик виникнення реакції та швидкість її розвитку зазвичай є вищим при нанесенні препарату на шкіру, застосуванні у вигляді інгаляцій або ін’єкцій, ніж при прийомі таблеток.
Жінки страждають від алергії на медикаменти частіше, ніж чоловіки.
Чому виникає проблема?
Алергію може спровокувати будь-який препарат, але частіше гіперчутливість виникає до антибіотиків, антисептиків, анальгетиків, заспокійливих препаратів, вітамінів групи В, сироваток та вакцин.
До основних факторів, які збільшують ризик виникнення медикаментозної алергії, належать спадкова схильність, наявність у пацієнта інших видів алергій (харчової, на пилок рослин), бронхіальної астми, подагричного артриту, уродженого або набутого імунодефіциту.
Також виступити каталізатором алергічної реакції здатне застосування одночасно великої кількості препаратів, передозування або надто тривалий термін прийому ліків.
Які симптоми мають насторожити?
Для медикаментозної алергії характерним є раптовий початок у вигляді нападу. Він може розвинутися гостро протягом години після прийому препарату, в першу добу після прийому (реакція підгострого типу) або протягом декількох діб (реакція затяжного типу).
До найпоширеніших симптомів медикаментозної алергії належать кропив’янка, висипання, свербіж і печіння шкіри, почервоніння та сльозоточивість очей, утруднене дихання, бронхоспазм, закладеність носа.
Найнебезпечнішими проявами вважаються набряк Квінке та анафілактичний шок, які становлять загрозу для життя і потребують термінової медичної допомоги.
У деяких випадках у відповідь на прийом ліків виникає пропасниця, біль у суглобах, запалення стінок судин, блювання, діарея.
Яке лікування призначать?
Складність при діагностиці алергії на ліки полягає в тому, що у різних людей на ті самі ліки виникає різна реакція. Тому складно систематизувати симптоми і швидко визначити, на який препарат виникла алергія, особливо якщо пацієнт приймає кілька видів ліків.
Якщо у вас виникли неяскраві симптоми алергічної реакції, припиніть прийом ліків і зверніться по допомогу до лікаря (терапевта, дерматолога, алерголога). Якщо ж розвинулися сильний набряк та утруднення дихання, телефонуйте у «швидку», щоб запобігти ускладненням.
Діагностика включає ретельний збір анамнезу (лікар з’ясовує, який препарат приймав пацієнт до виникнення алергічної реакції, як довго і в якому дозуванні), проведення аналізів крові, алергологічних проб і тестів. Лікування полягає в обмеженні контакту з алергеном (скасування «проблемних» ліків, дотримання дієти), також можуть бути призначені антигістамінні засоби.
Для лікування основного захворювання підбираються альтернативні препарати. При неможливості повністю відмовитися від «проблемного» препарату проводять алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ), призначаючи мінімальну дозу ліків-подразників і поступово збільшуючи її. Мета полягає в тому, щоб організм виробив толерантність до препарату протягом певного часу.
Як запобігти проблемі?
Щоб звести до мінімуму ризик розвитку алергії на ліки, приймайте медикаменти лише за призначенням лікаря, дотримуйтеся рекомендованого дозування і правил прийому, уважно читайте інструкцію до препарату.
Що таке псевдоалергія?
Часто зустрічаються псевдоалергічні реакції на лікарські препарати, які за своїми проявами схожі на справжню алергію. Запідозрити псевдоалергічний характер медикаментозної непереносимості слід у тому разі, якщо список ліків-подразників перевищує 3-4 найменування і містить препарати різних фармакологічних груп.
Псевдоалергічні реакції найчастіше пов’язані із захворюваннями ШКТ, ендокринними патологіями, а також з дисфункцією вегетативної нервової системи.
Ірина Кадченко
