Хобі на пенсії: «Людина – це не фабрика для перетравлення котлет» – живописець Галина Лєкарева-Нікітіна

Несподівана зустріч

У затишній залі Одеської бібліотеки імені Івана Франка на творчу зустріч з літераторами, художниками та музикантами зібралися люди старшого віку. На зустріч були запрошені й самодіяльні танцюристи. Серед них була і Галина Лєкарева-Нікітіна. Вона хвацько танцювала під запальні ромські мелодії з пенсіонерами, які об’єдналися під дахом громадської організації «Третій вік».

– А я не знав, що ви, до всього іншого, ще й танцями займаєтеся, – звернувся я до Галини Вікторівни.

Вона повела бровою і з веселою хитринкою у великих променистих очах відповіла:

– Ви ще багато чого про мене не знаєте.

Така відповідь заінтригувала, і я вирішив, як то кажуть, ближче познайомитися з Галиною Вікторівною.

Про духовну їжу і пізнання себе

Ім’я Галини Лєкаревої-Нікітіної у 2016 році занесено до «Енциклопедії сучасної України». У ній зокрема написано: «Живописець, громадсько-культурний діяч». Лєкарева-Нікітіна брала участь у майже 300 колективних виставках в Україні, Великій Британії, Угорщині, Польщі, Франції, Німеччині, Фінляндії, США та інших країнах і провела десятки персональних. Остання з них відкрилася в Одесі наприкінці квітня цього року. Головні теми її творчості – людина і космос; мати і дитя, духовність і пам’ять; власне бачення і особиста інтерпретація реального навколишнього світу і Святого писання. А основна мета – дати глядачам духовну їжу для пізнання найвищого сенсу життя і самого себе.

Будучи багато років членом президії Одеської обласної Ради миру, Лєкарева-Нікітіна стала організатором міжнародних конкурсів дитячого малюнка «Світ очима дітей». Свої роботи надсилають тисячі дітей з України, Болгарії, Молдови, Румунії, Польщі, Німеччини та інших держав. Тричі такі виставки відбулися у Верховній Раді України. Багато дитячих робіт було подаровано нашим воїнам ЗСУ.

Любов близьких людей надихає

По-материнськи щаслива Галина Вікторівна, що і син Сергій Ушанов пішов її стопами, ставши відомим художником і скульптором. Дуже хочеться, щоб і онук, Георгій Сергійович, прийняв від них творчу естафету. Йому вона відкриє секрет винайденого нею особливого методу приготування хімічного складу для розведення олійних фарб, який тримає в таємниці.

Галина Вікторівна захоплюється не лише живописом. Коло її інтересів досить широке: музика (свого часу закінчила музичну школу), астрологія, йога, шахи і навіть ворожіння на картах мадам Ленорман*. А ще вона складає вірші. У планах – видання збірки поезій. На моє запитання, звідки беруться сили на все це, Галина Вікторівна, не замислюючись, відповіла:

 – З любові близьких людей до мене. Адже саме в любові проявляється все диво людських стосунків. Великий Данте писав: «Закоханим душам присвячую оповідь», а я присвячую їм картини.

Дожити до ста без старості

За традицією, попросив Галину Вікторівну порадити, що, на її думку, треба робити людині, щоби прожити років до ста і без старості.

Глибоко зітхнувши, вона сказала:

– На цю тему можна прочитати лекцію. Раджу всім без винятку раз і назавжди усвідомити, що людина – це не фабрика для перетравлення котлет. У кожному хомо сапієнс закладено скарбницю багатьох творчих початків. Їх треба безупинно розвивати, щоб не опинитися у ролі лише користувача, а й творця. Бажаю всім втамувати спрагу життя творчими пошуками, домагаючись бажаного результату.

***

Серед полотен на персональній виставці художниці, що нещодавно відкрилася, глядачі довго затримувалися біля картини із зображенням протитанкових «їжаків» на безлюдному пляжі. На одному з них – табличка: «Вихід до моря заборонено». Галина Вікторівна пообіцяла мені, що відразу після повідомлення про перемогу України над агресором напише подібне полотно з табличкою: «Вихід до моря дозволено». Так тому і бути.

*Мадам Ленорман вважалася придворною ворожкою імператора Наполеона і точно передбачила йому долю, але він не прислухався до неї.