Анекдотичний склероз зовсім не смішний: чим небезпечне захворювання “розсіяний склероз”

Чим небезпечний розсіяний склероз?

Чому воно виникає і які симптоми мають насторожити, пояснила невролог вищої категорії Оксана Щитник.

Що це за хвороба?

Розсіяний (множинний) склероз – це хронічне аутоімунне захворювання нервової системи, при якому уражаються оболонки волокон головного та спинного мозку. Через збій у роботі імунної системи відбувається незворотне руйнування здорової нервової тканини та заміна її на рубцеву. Розсіяним склероз називають тому, що хвороба здатна одночасно вражати різні зони нервової системи.

Раніше захворювання вважалося рідкісним, але останнім часом його поширеність помітно зросла – лікарі пов’язують це з підвищенням рівня діагностики. Нині в Україні налічується щонайменше 20 тисяч пацієнтів із розсіяним склерозом, причому хвороба значно помолодшала: її симптоми здебільшого виявляються у людей віком 20-45 років. Найчастіше від розсіяного склерозу страждають жінки, але у чоловіків недуга розвивається агресивніше і прогресує швидше.

Чому «ламається» імунітет?

Встановлено, що основна причина розвитку розсіяного склерозу – це збій у роботі імунної системи організму, через який вона атакує власні здорові клітини і тканини. Але чому «ламається» імунітет, досі точно не з’ясовано.

До найімовірніших провокаційних факторів відносять генетичну схильність, інфекційні та вірусні захворювання, хронічний або дуже сильний стрес, травми спини та голови. У підвищеній групі ризику – пацієнти з цукровим діабетом 1-го типу, ендокринними патологіями, запальними процесами в кишечнику.

Викликати розвиток хвороби здатний і вплив на організм радіації, токсинів або несприятливих екологічних умов, а також куріння, зловживання алкоголем, тваринними жирами та сіллю.

За даними статистики, зазвичай розсіяний склероз діагностують у пацієнтів із сукупністю кількох факторів ризику.

Що має насторожити?

Симптоми розсіяного склерозу можуть значно відрізнятися у різних хворих і залежать від локалізації та ступеня ушкодження нервових волокон. До найпоширеніших проявів хвороби належать:

• занепад сил, швидка стомлюваність, дратівливість;
• напади запаморочення та головного болю;
• уповільнення та нерозбірливість мови;
• зниження інтелектуальних здібностей та пам’яті;
• нестійка хода, тремтіння рук;
• погіршення або «розмитість» зору, двоїння в очах;
• раптова слабкість м’язів, пульсуючий м’язовий біль;
• відчуття оніміння та поколювання в кінцівках, обличчі або всьому тілі.

Ускладненнями хвороби можуть стати параліч ніг, судомні напади, порушення сечовипускання, депресія.

Чи можна позбутися недуги?

Діагностика розсіяного склерозу представляє певну складність, тому що на ранніх стадіях його симптоми слабо виражені та схожі на прояви інших неврологічних патологій. При підозрі на розсіяний склероз насамперед проводиться МРТ головного та спинного мозку з контрастною речовиною для виявлення на знімках основної ознаки – склеротичних утворень одразу в кількох зонах.

Якщо діагноз під питанням, призначаються додаткові, більш складні та дорогі дослідження – наприклад, аналіз спинномозкової рідини.

Також на користь діагнозу «розсіяний склероз» говорять симптоми, які то з’являються, то зникають, оскільки для хвороби характерним є чергування рецидивів і ремісій.

Ліків, здатних повністю вилікувати розсіяний склероз, поки що не існує. Захворювання вважається хронічним і має здатність прогресувати, що погіршує якість життя пацієнта. Терапія спрямована на боротьбу з рецидивами та полегшення симптомів, а також на уповільнення розвитку хвороби. Для цього призначаються інтерферони, гормональні препарати, імунодепресанти, міорелаксанти, антидепресанти, спазмолітики. Для покращення загального самопочуття рекомендують фізіопроцедури, лікувальну фізкультуру, масаж, заняття з психологом.

Чого слід уникати?

Для профілактики розсіяного склерозу та попередження його загострень необхідно: пролікувати застудні інфекції, бути фізично активним та уникати перегріву тіла (при розсіяному склерозі протипоказані гарячі ванни, лазні, сауни).

Ірина Кадченко