Статті

Мало рухаєтеся і віддаєте перевагу дивану? Ваше здоров’я у великій небезпеці

У чому небезпека гіподинамії, розповіла терапевтка вищої категорії Ганна Кондратьєва.

Що відбувається з організмом?

Гіподинамія – це патологічний стан, при якому на тлі низької фізичної активності поступово відбувається порушення різних функцій організму. Без регулярного навантаження слабшають та атрофуються м’язи, руйнуються кісткова тканина та суглоби, розвиваються серцево-судинні захворювання, розлади дихання і травлення, погіршується кровопостачання тканин, порушується обмін речовин, знижується імунітет. Крім того, гіподинамія вкрай несприятливо позначається на роботі головного мозку, викликаючи головний біль, безсоння, неврози і навіть депресію.

Як не пропустити перші симптоми?

Оскільки гіподинамія – це не самостійне захворювання, вона не має чіткої клінічної картини. Її симптоматика буває різною і проявляється поступово. Першими ознаками гіподинамії можуть бути:

швидка стомлюваність;
підвищена дратівливість;
різке зниження або підвищення апетиту;
набір ваги;
частий головний біль;
погіршення пам’яті;
порушення сну (сонливість вдень і безсоння вночі);
поколювання в ногах;
набряки та «мішки» під очима;
блідість та сухість шкіри.

Якщо на цьому етапі людина не надає значення погіршенню самопочуття і не змінює спосіб життя, згодом у неї виникають серйозніші симптоми, що сигналізують про початкову стадію розвитку різних патологій. Це можуть бути:

біль у спині;
м’язова скутість та слабкість;
погіршення зору;
задишка навіть при мінімальних фізичних зусиллях;
порушення серцевого ритму;
геморой;
ослаблення імунітету;
гормональні збої;
психоемоційні розлади;
порушення роботи шлунково-кишкового тракту.

Яке лікування призначать?

Для діагностики гіподинамії лікар розпитує пацієнта про спосіб життя, наявність хронічних захворювань, а також вимірює пульс, артеріальний тиск і масу тіла. Також зазвичай проводяться різні тести навантаження, призначаються загальний і біохімічний аналіз крові, ліпідограма, аналіз на гормони щитовидної залози. Додаткові обстеження (ЕКГ, ЕКГ з навантаженням, УЗД серця та органів черевної порожнини, спірографія тощо) рекомендуються залежно від супутніх симптомів. Лікувальна терапія призначається, якщо з’ясовується, що гіподинамія дала ускладнення на серце, судини, легені або шлунково-кишковий тракт.

Терапія зниженої м’язової активності переважно є немедикаментозною. Вона передбачає включення до порядку дня обов’язкових фізичних навантажень, частота і тривалість яких підбирається індивідуально. Зазвичай рекомендується лікувальна фізкультура, вправи на розтягування, плавання, танці та аеробні види спорту: біг, скандинавська ходьба.

Також пацієнтові доведеться відмовитися від шкідливих звичок, нормалізувати вагу і змінити спосіб життя:

обов’язкове виконання ранкової зарядки;
відмова від використання ліфта;
півгодинна вечірня прогулянка і таке інше.

Як тренувати серцево-судинну систему?

Існує поняття мінімального рівня фізичної активності (ФА), необхідного для щоденного тренування серцево-судинної системи. Тривалість занять залежить від інтенсивності ФА: низької, середньої або високої. Якщо говорити про конкретні навантаження, то, щоб спалити оптимальну щоденну норму в 150 кілокалорій, потрібно протягом:

30 хвилин їздити на велосипеді (дистанція – близько 8 кілометрів) або ходити пішки (близько трьох кілометрів), або танцювати в енергійному темпі;
20 хвилин плавати або грати в баскетбол;
15 хвилин бігати (1,5-2 кілометри) або підніматися сходами.

Ірина Кадченко