У старших людей все болить сильніше, ніж у  молодих: коли треба звернутися до невропатолога

Що це за патологія і чому вона виникає, розповіла невропатолог вищої категорії Оксана Щитник.

Чому виникає ускладнення?

Постгерпетичною невралгією (ПГН) називають хронічний больовий синдром, що виникає як ускладнення після оперізуючого герпесу (лишая). Це захворювання викликається вірусом варицелла-зостер (Varicella zoster), який при першій зустрічі з організмом (зазвичай у дитинстві) викликає вітрянку. Після цього він не зникає, а живе в клітинах нервової системи в «сплячому» стані, але під дією провокуючих факторів (хронічний стрес, зниження імунітету, сильне переохолодження) здатний знову активуватися і викликати оперізуючий лишай.

Вірус вражає у першу чергу нервову тканину, а потім вже проявляється на шкірі у місці, пов’язаному з пошкодженим нервом. Тому шкірні висипання при оперізуючому герпесі супроводжуються відчутним больовим синдромом. Причому що старший вік пацієнта – то сильнішими є больові відчуття.

У більшості людей разом із висипом через пару тижнів минає і біль. Але мінімум у 10 відсотків пацієнтів навіть після загоєння шкіри болі залишаються і зберігаються тривалий час – кілька місяців або навіть років, протікаючи на кшталт міжреберної невралгії або попереково-крижового радикуліту.

Що призводить до хронічних болів?

Нерви можна порівняти з електричними дротами, які проходять по всьому тілу і проводять імпульси з центральної нервової системи і назад – з інформацією про стан органів і тканин. Зокрема, сенсорні (чутливі) нерви передають у спинний мозок сигнали про дотики, больові відчуття, температуру.

Постгерпетична невралгія виникає, коли вірус оперізуючого лишаю ушкоджує ці нерви. Пошкоджені «дроти» починають погано функціонувати і посилати до ЦНС больові імпульси. Це призводить до появи хронічного болю або порушення чутливості у певних зонах тіла.

Хто в групі ризику?

Найчастіше постгерпетична невралгія виникає у хворих віком від 60 років – у цій віковій групі ризик розвитку ускладнень зростає щонайменше до 30 відсотків. Це пов’язано з природним погіршенням роботи імунної системи і можливості тканин відновлюватися.

Відіграє роль і те, як протікав гострий період захворювання: наскільки великими були висипання, наскільки сильним – больовий синдром, коли було розпочато прийом противірусних препаратів.

Як проявляється постгерпетична невралгія?

Характерні симптоми постгерпетичної невралгії в основному спостерігаються тільки в області, яка була уражена оперізуючим лишаєм, але іноді можуть виникати і на ділянках, де не було висипів. Найчастіше вони включають у себе біль (може бути різним: гострим, пульсуючим, стріляючим, пекучим), оніміння, поколювання, свербіж, м’язову слабкість. Іноді больові відчуття настільки сильні, що порушують звичний спосіб життя людини і через тривалий постійний дискомфорт у неї починається депресія.

Якщо оперізуючий лишай було локалізовано на голові або обличчі, пацієнта також можуть турбувати головні болі.

До загальних проявів ПГН належать порушення сну і апетиту, емоційні розлади, підвищена тривожність, занепад сил і швидка стомлюваність.

Іноді у пацієнтів також спостерігається аллодинія – больова реакція, що не відповідає подразнику: наприклад, людина реагує вираженим больовим синдромом навіть на легкі дотики одягу.

Яке лікування призначать?

При підозрі на постгерпетичну невралгію слід звернутися до невролога. Діагноз часто ставиться вже на основі огляду, скарг пацієнта та історії хвороби. Але за необхідності лікар може призначити аналізи крові, електронейроміографію, КТ, МРТ, УЗД, щоб виключити захворювання зі схожими симптомами: судинні або м’язові болі, ревматоїдний артрит.

Головна мета терапії – знизити інтенсивність больового синдрому. Звичні знеболювальні засоби при невропатичному болю зазвичай не дають довгострокового ефекту, тому при ПГН призначають протисудомні препарати, антидепресанти, опіоїдні анальгетики, високі дози вітамінів групи В і місцеві анестетики у формі пластирів, мазей та кремів, що містять лідокаін, капсаїцин, диклофенак. Вони наносяться безпосередньо на болючу ділянку, блокують нервові сигнали і знижують їх інтенсивність.

У деяких випадках призначають ін’єкції стероїдних препаратів, які зменшують запалення і пригнічують надмірну активність імунної системи.

Також для усунення симптомів ПГН рекомендованими є фізіотерапевтичні процедури, акупунктура, лікувальна фізкультура і здоровий спосіб життя в цілому.

Ірина Кадченко