Чому виникає гнійний висип на шкірі, якими ускладненнями загрожує і як лікується, розповів дерматовенеролог Микита Агафонов.
Яким буває гнійне запалення?
Група захворювань шкіри, основним симптомом яких є розвиток гнійного запалення, називається загальним терміном – піодермія. Збудниками гнійних запалень найчастіше стають стафілококи та стрептококи, а також пневмококи та синьогнійна паличка. Ці умовно-патогенні мікроорганізми присутні на шкірних покривах та слизових оболонках будь-якої людини, але активізуються при зниженні імунітету та наявності супутніх факторів ризику.
Найчастіше від гнійно-запальних уражень шкіри страждають діти і чоловіки середнього та старшого віку.
Піодермія може бути первинною (тобто самостійною патологією) та вторинною – супутньою іншим хворобам. Також піодермії поділяють на поверхневі та глибокі, обмежені та поширені, гострі та хронічні, ускладнені та неускладнені.
Чому патологія виникає?
Фактори, які провокують розвиток або рецидив патології, бувають зовнішніми та внутрішніми.
До перших належать мікротравми (потертості, порізи, розчісування), опіки, виразки, неправильна гігієна, підвищене потовиділення тощо. Також причиною виникнення нагноєння можуть стати інфіковані хірургічні рани, частий вплив на шкіру знежирювальних та подразнюючих хімічних речовин, тривале лікування гормональними мазями.
Внутрішніми причинамми розвитку гнійного запалення найчастіше є порушення обміну речовин, наявність цукрового діабету, хвороб крові, шлунково-кишкових патологій, захворювань печінки або вогнищ хронічної інфекції в організмі.
Найчастіше до розвитку піодермії призводить поєднання кількох факторів, що знижують бар’єрну та захисну функції шкіри.
На що звертати увагу?
Прояви патології відрізняються залежно від виду збудника, характеру перебігу та форми хвороби, віку і типу шкіри хворого, стану його імунної системи.
Але загальні симптоми піодермії включають поодинокі або множинні висипання (часто болючі) у вигляді вузликів, пухирців і гнійників, що протікають з утворенням ерозій, кірки, почервоніння, лущення, набряків та ущільнень. Локалізація висипу різна: це може бути обличчя, волосиста частина голови, пах, стегна, пахвові западини, руки.
Але навіть початкові симптоми піодермії не можна ігнорувати, адже це не просто естетична проблема. Якщо імунітет слабкий, то без адекватного лікування захворювання розвиватиметься і загрожує ускладненнями – запаленнями лімфовузлів, абсцесами, утворенням рубців, ураженням внутрішніх органів, сепсисом.
Яке лікування призначать?
Діагностикою та лікуванням патології займається лікар-дерматовенеролог. Первинний діагноз спеціаліст часто ставить на підставі клінічної картини, але зазвичай також необхідними є загальний та біохімічний аналіз крові, лабораторне дослідження вмісту висипу для виявлення збудника та чутливості мікроорганізмів до антибактеріальної терапії. Іноді потрібні додаткові консультації алерголога, імунолога, гастроентеролога, ревматолога або інфекціоніста.
Для лікування піодермії використовується комплексна терапія. Залежно від виду збудника, стадії та форми захворювання, це можуть бути антибіотики локальної або системної дії, глюкокортикостероїди, імуноглобуліни, місцеві протизапальні або протиалергічні засоби, фізіотерапевтичні методи.
Хірургічне втручання застосовується рідко – при глибоких виразкових або некротичних дефектах шкіри, наявності гнійних порожнин або нориць.
Як не допустити розвитку гнійного висипу?
Щоб не допустити розвитку гнійного запалення, обов’язково обробляйте антисептиком будь-які мікротравми шкіри, ретельно дотримуйтеся особистої гігієни, збалансовано харчуйтеся (менше солі, цукру, простих вуглеводів), зміцнюйте імунітет. Також важливо лікувати хронічні захворювання, на тлі яких можуть розвинутися гнійничкові ураження шкіри.
Ірина Кадченко
