Яку силу має водохресна вода, як її зберігати і чи треба купатися в ополонці

Господь зійшов у води Йордану, щоб узяти на Себе тягар гріха і смерті. Цією дією Він знову зробив водну стихію – стихію, яка жахала людину прикладом водного потопу, стихією життя. Завдяки події Хрещення Господнього ми згадуємо те, про що говорить Писання з перших своїх сторінок: про те, що саме у воді зароджується перше життя.

Вода, одержуючи від Бога особливу благодатну силу, стає, за словами церковних молитов, «лазнею пакибуття», тобто тим середовищем, яке має властивість очищати людину, удосконалюючи її та відроджуючи до нового духовного життя – життя у Христі.

Саме тому ми на згадку про Хрещення Христа Спасителя у водах Йордану щороку цього дня освячуємо воду, яка стає Агіасмою, тобто «Великою святинею» для нас. І вода ця освячує не тільки людину, а й усе, що її оточує.

Ми повинні пам’ятати про те, що освячення води – це не лише певний обряд. Хоча освячення води в день Богоявлення і не входить до Церковних Таїнств, але так само, як і в кожному Таїнстві, у ньому відбувається перетворення матерії, бо звичайна вода перетворюється і стає святою. У чині освячення води, як і в кожному Таїнстві, відбувається найголовніше: зустріч людини з Богом, а значить і наше освячення та оновлення.

Зберігати святу воду, як і будь-яку іншу святиню, необхідно в чистому місці: по можливості біля ікон. Втім, саме слово «зберігати» не мусить означати «поставити і забути». Згідно з благочестивою традицією, кожен віруючий вживає кілька ковтків цієї святої води натще кожного дня, за винятком лише тих днів, коли ми готуємося приступити до Причастя.

– Чим відрізняється вода, освячена у Водохреще, від води, освяченої у сам день свята?

– Як відомо, вода на Водохрещі освячується двічі: у навечір’я свята і у саме свято. Водночас вода, освячена напередодні свята, нічим не відрізняється від тієї, що освячується у сам день Хрещення.

– Навіщо люди купаються у свято Водохреща? Це є обов’язковим для усіх?

– З одного боку, у традиції купання в ополонці на це свято нічого поганого, в принципі, немає. Проте дуже шкода, що останнім часом наш народ у день Хрещення Господнього більше прагне не до храму, не до богослужіння, а до ополонки. Багато хто пояснює подібне прагнення тим повір’ям, що якщо викупатися цього дня в такій «живій» воді, можна позбавитися будь-якої хвороби і змити з себе всі гріхи, що накопичилося за рік. Таким чином, в уявленні людей створюється якийсь аналог того, що ми зустрічаємо в казці П. Єршова «Горбоконик»: пірнув у чан із холодною водою – і виринув молодим та красивим. Подібні думки – блюзнірські, бо віддають магією та язичництвом. Людина плутає духовне очищення та оздоровлення, які отримують у Таїнствах Святої Церкви, з якимось магічним ритуалом. А якщо така старанність «зануритися у святій воді» відбувається, м’яко кажучи, не зовсім на тверезу голову, вона ще більшою мірою оскверняє святість свята Хрещення Господнього.

ДО ВІДОМА. Хрещення Господнє святкується 6 січня за новоюліанським календарем і 19 січня – за юліанським.

За матеріалами православної преси