Різдво Христове: що говорить про подію Євангеліє?

Святе Євангеліє про Різдво Христове сповіщає так. Під час царювання римського імператора Августа, який володів на той час і Юдеєю, вийшов наказ зробити перепис по всій землі (Лк. 2:1). Мати Божа, Яка носила у Своїй утробі Спасителя, який захотів узяти від Неї людську природу, разом з Її земним ангелом-охоронцем – Йосипом Обручником – прийшла з Назарету до Віфлеєму, щоб тут, у місті Давида, їм, як нащадкам Давида, пройти перепис. І оскільки в цей час для перепису до Вифлеєму прийшли всі нащадки Давида, то в готелях були зайняті всі місця.

А Пресвятій Діві настав час народити. Тоді вони пішли за місто, в печеру, куди в негоду ховалися пастухи, і там, у бідній печері, Мати Божа народила Спасителя світу, Божого Сина, Який захотів стати Сином Людським. Пресвята Діва Марія повила Богонемовля і поклала Його в ясла.

У той час на полі, неподалік благословенної печери, пастухи стерегли стада. Перед ними явився Ангел Божий, і слава Господня осяяла їх. Пастухи прийшли у страх, але Ангел Божий заспокоїв їх і сказав: «Не бійтеся, я сповіщаю вам велику радість, яка буде усім людям, тому що нині народився… у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете Немовля в пеленах, що лежить у яслах» (Лк. 2:9-12). І раптом з Ангелом з’явилося численне небесне військо, яке славило Бога і співало дивну пісню: «Слава у вишніх Богу, і на землі мир, у людях благовоління» (Лк. 2:14).

Коли святі Ангели відійшли на Небо, пастухи сказали один одному: «Ходімо до Віфлеєму і подивимося, що там сталося, про що нам сповістив Господь» (Лк. 2:15). Пастухи перші із земнородних прийшли до Віфлеємської печери, знайшли там, в яслах, повитого Богонемовля, і розповіли Пресвятій Діві Марії та Йосипу Обручнику все, що сповістив їм Ангел про Святе Немовля (Лк. 2:15-17).

Після цього до Богонемовля Христа прийшли з поклоном три східні царі: один з Персії, один з Аравії і один з Ефіопії. Вони побачили чудову зірку на Небі й зрозуміли, що у світ прийшов Спаситель, Якого чекали усі земні племена. Царі-волхви прийшли на поклоніння Богонемовляті Христу у самий день Різдва. Вони принесли з собою дари: золото, ладан та смирну. Золото як Царю, ладан як Первосвященикові, а смирну як символ того, що Першосвященик Христос Самого Себе принесе в жертву за спасіння людства. Віддавши дари і поклоніння Богонемовляті Христу, волхви повернулися в свою землю, а Ірод лукавий почав шукати Богонемовля, щоб убити Його.

…У цей світлий день, коли ми згадуємо пришестя у світ Бога, за словами святителя Григорія Богослова, звеселимося з трепетом і радістю: з трепетом – через наші гріхи, а з радістю – завдяки надії. Надії на Божу милість, силу та людинолюбство.

За матеріалами православної преси