Працевлаштування переселенців: як можна за необхідності дистанційно звільнитися з роботи, не порушуючи закон

— Доброго дня! Мене звати Олена. До повномасштабного вторгнення я офіційно працювала на підприємстві в Херсоні. Під час окупації будівлю підприємства зайняли російські війська, тому весь колектив не мав змоги виходити на роботу. Через це в головному офісі в Києві вирішили всіх нас звільнити. Вважаю, що це було зроблено з порушенням. Від мого імені була написана заява про звільнення за угодою сторін. Хоча я дізналася, що звільнена, тільки через два тижні, бо Херсон був відключений від зв’язку. Чи мали право мене звільняти? Чи це законно?

— Ні, не законно. Написання заяви від вашого імені та підроблення підпису є злочином (службове підроблення). У такому випадку треба провести почеркознавчу експертизу, щоб довести, що підпис на заяві не належить вам.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», працівник за власною ініціативою може розірвати трудовий договір, якщо його підприємство розташоване в районі бойових дій та якщо є загроза для його життя і здоров’я. Це право не поширюється на осіб, які примусово залучені до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану та до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Підтвердженням ініціативи працівника про звільнення за угодою сторін є, як правило, його письмова заява.

Тож у вашому випадку звільнення є незаконним і ви маєте право його оскаржити. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк із дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

— Я військовий медик, звільнена зі служби за станом здоров’я. До проходження служби в ЗСУ працювала медиком у сімейній медицині в Луганській області. Як мені звільнитися з роботи? Та чи повинні мені перерахувати кошти? Крайній раз заплатили у квітні 2022 року.

— Це питання регулює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII.

Згідно зі статтею 7 цього закону, внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір, відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України, у зв’язку з неможливістю продовження роботи має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку. Для цього потрібно подати до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Згідно зі статтею 47 Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок. А також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення в трудову книжку, що зберігається у працівника.

Варто звернутись до центру зайнятості за місцем проживання та подати відповідну заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Автори: Тамара Тисячна, Сергій Чернявський