Я слухняно брав з етажерки велику бляшанку від сухого молока з іноземними літерами. У банці, звичайно ж, був уже не американський порошок, а кілька сотень різномастих ґудзиків про запас. З них я майстрував якусь мозаїку.
Що таке ленд-ліз і до чого тут Друга світова війна?
Добрих чотири повоєнні десятиліття нашим верхам було вигідно, щоб гомо совєтікус* (homo soveticus) вважали, що ту війну ми «поламали» без допомоги колективного Заходу. І особливо – США. Мовляв, американці аж до 1944 року тягнули з відкриттям другого фронту, а раніше «відмазувалися» тушонкою, згущеним молоком, шоколадками, сухим молоком і яєчним порошком. Справжнім одкровенням, іскрою в цій брехливій темряві стала публікація у 1970 році в малодоступному (дефіцитному) журналі «Звезда» історичного роману Валентина Пікуля «Реквієм каравану РQ-17» – про трагедію одного з арктичних конвоїв союзників, які доставляли до радянських портів військові вантажі (вони йшли через Атлантику і Норвезьке море до Мурманська, Архангельська і Северодвинська).
А потім, вже ближче до 1990-х, надбанням громадськості стали реальні цифри допомоги союзників. Зокрема, США передавали її в рамках їхнього закону про ленд-ліз (з англійського lend -позичати, lease – здавати в оренду). Слід розуміти, що ця програма почалася далеко не з СРСР і стосувалася далеко не лише СРСР. Навесні 1940 року, коли Англія мужньо боролася з Гітлером, Черчіль попросив у президента Рузвельта «позичити» кілька десятків есмінців. І восени вони вже поповнили флот Його Величності за програмою ленд-лізу. СРСР став учасником цієї програми з літа 1942 року. А до кінця війни це був уже значний список із понад 40 країн світу, які воювали у Другій світовій проти нацистів.
Про кількість отриманих «шоколадок»
Що, в рамках ленд-лізу, змогло дістатися до СРСР через океан? Танки – 7056 штук. Залізничні локомотиви – 1981. Трактори – 8071. А ще 131 тисяча автоматів «Томпсон», 132 тисячі кулеметів, 8 тисяч зенітних гармат, 127 тисяч тонн пороху, 802 тисячі тонн нафтопродуктів, 2 мільйони 7 мільйонів тонн продуктів харчування, 15 мільйонів пар армійських черевиків і навіть 257 мільйонів формених ґудзиків. А ще СРСР отримав верстати, обмундирування, шкіру, ковдри і багато іншого – навіть валянки. Для їх виготовлення у США знайшли російського емігранта, який і налагодив виробництво. Чому я написав «змогло дістатися» до СРСР? За арктичними конвоями полювали німецька авіація і підводні човни. З серпня 1941-го по травень 1945 року союзники у 78 караванах РQ втратили 85 вантажних суден і 16 військових кораблів.
Зброя у подарунок
Чому сьогодні заговорив про ленд-ліз? А про це сьогодні багато хто говорить – у розрізі вже нинішньої війни і нинішніх поставок США в Україну. На початку жовтня там закінчився фінансовий рік, а разом із ним і дія закону про ленд-ліз для нас. За цим законом ми не отримали ні-чо-го, і це стало приводом для багатьох політдурнів, щоб верещати по «хитрих янкі», які у свою гру грають. Але є в нас і чимало тямущих політологів, їхня думка збіглася із твердженням Посла України в США пані Маркарової. «Коли у нас не буде коштів, а буде обладнання, яке ми хочемо отримувати, ми зможемо застосовувати ленд-ліз (тобто закон може бути продовжено – В.Б.). Зараз ми на перспективу активно обговорюємо механізм, як це можливо. Ленд-ліз – це фактично те саме виділення з власних резервів, але які даються у найом або лізинг, та вже не на безкоштовній основі. Тому поки ми маємо безкоштовну можливість отримувати, звичайно, ми її використовуватимемо», – зазначила Маркарова. Вона наголосила, що зараз Україна отримує озброєння через окремі президентські рішення фактично у подарунок.
***
На завершення нагадаю читачам пісню прихильників Сальвадора Альєнде (Чилі, 1970 рік) – «Venceremos». «Венсеремос» у перекладі з іспанської – «ми переможемо». Так от, я вам по-нашому скажу, співгромадяни: НЕ ВСЕР…МОСЬ. І переможемо. І не тому, що буде ленд-ліз. Просто народ України заточений на перемогу!
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
*Гомо совєтікус – з латини «людина радянська».
