Якщо у нас не буде подяки Богові, ми будемо гіршими за тварин. Пророк Ісая каже: Віл знає володаря свого, і осел – ясла пана свого (Іс. 1,3). Виходить, якщо людина не має подяки Богові, то стає гіршою від вола або осла, які знають свого господаря, знають, з чиїх рук отримують їжу. І лише завдяки вдячності Богові ми можемо прийняти Його дар хоч скільки-небудь гідно.
Досвід багатьох людей, і навіть багатьох християн, говорить, що життя важке, тьмяне і безпросвітне. Що немає жодних приводів для того живого та радісного почуття вдячності, з якого і народилися молитви літургії. Це походить від того, що ми розучилися приймати подарунки. Ми споживаємо Божі дари як належне і марно сумуємо, що Бог нам чогось недодав. Ми отримали незліченні скарби від Бога: життя, здатність любити, дружити, думати, дихати. Ми отримали у дар від Бога всі краси створеного світу – дерева, гори, небо, зірки. Але ми не сприймаємо це все як дар і тому не вміємо дякувати Богові – за наших рідних і близьких, за дитячий сміх, за гілки дерев, за подих вітру, за можливість молитися Богу.
Не вміючи дякувати, ми й не отримуємо інших дарів. Ісаак Сирин писав: «Подяка від того, хто прийняв благо, надихає Того, Хто Дає (тобто Бога), дати ще більші дари». І навіть коли в життя приходять справжні скорботи і випробування – і тоді треба не переставати дякувати Богові за все.
Святитель Іоанн Златоуст, який сам пережив несправедливі гоніння, але помер зі словами «слава Богові за все», прирівнював подвиг покірливого і вдячного перенесення скорбот до мучеництва:
«Немає нічого святішого за той язик, який в нещастях дякує Богові. Хто переніс скорботу і дякував Богові, той отримав вінець мученицький».
Крім того, у нас є тверда надія, яку нам доносить апостол Павло, що Бог не попустить нам випробувань вищих за наші сили і що теперішні тимчасові страждання нічого не варті у порівнянні з тією славою, яка відкриється в нас (Рим. 8, 18).
Ми з подякою переносимо ті болісні процедури, які роблять з нами лікарі. Як же тоді не потерпіти з вдячністю випробування, які нам для нашої ж користі посилає Господь, Який Сам без ремствування зазнав за нас страшні муки і ганебну смерть?
Наша земна літургія називається ще Євхаристією, що у перекладі з грецької означає «Подяка». Миряни, які моляться, на жаль, не чують тих молитов, які священик читає у вівтарі під час літургії. І головною темою цих молитов є подяка Богові – за всі «явлені та неявлені благодіяння, що були на нас». Ці молитви розпочинаються із заклику священика «Дякуємо Господу!». І далі священик читає нашу молитву так:
«Достойно і праведно тебе оспівувати, тебе благословити, тебе хвалити, тебе благодарити, тобі поклонятися на всякому місці владицтва твого, бо Ти – Бог Невимовний, Непізнаний, Невидимий, Незбагненний» .
Ієромонах Сава (Гамалій)
Гучний гул у димоході, іскри та полум’я з труби свідчать про займання сажі. Ситуація може…
Якщо пацієнту призначили хіміотерапію, виникає цілком практичне запитання: за що доведеться платити, а що має…
Українцям нагадали про короткий період для передачі показників електролічильників на межі серпня та вересня. Передати…
Продали квартиру, але через кілька років на ім’я колишнього власника знову приходять рахунки з позначкою…
Абоненти одного з українських мобільних операторів отримали можливість зафіксувати вартість окремих тарифів до кінця 2027…
На вигляд сало може бути цілком апетитним, але небезпечним для вживання. Які шматки краще не…