Якщо у нас не буде подяки Богові, ми будемо гіршими за тварин. Пророк Ісая каже: Віл знає володаря свого, і осел – ясла пана свого (Іс. 1,3). Виходить, якщо людина не має подяки Богові, то стає гіршою від вола або осла, які знають свого господаря, знають, з чиїх рук отримують їжу. І лише завдяки вдячності Богові ми можемо прийняти Його дар хоч скільки-небудь гідно.
Досвід багатьох людей, і навіть багатьох християн, говорить, що життя важке, тьмяне і безпросвітне. Що немає жодних приводів для того живого та радісного почуття вдячності, з якого і народилися молитви літургії. Це походить від того, що ми розучилися приймати подарунки. Ми споживаємо Божі дари як належне і марно сумуємо, що Бог нам чогось недодав. Ми отримали незліченні скарби від Бога: життя, здатність любити, дружити, думати, дихати. Ми отримали у дар від Бога всі краси створеного світу – дерева, гори, небо, зірки. Але ми не сприймаємо це все як дар і тому не вміємо дякувати Богові – за наших рідних і близьких, за дитячий сміх, за гілки дерев, за подих вітру, за можливість молитися Богу.
Не вміючи дякувати, ми й не отримуємо інших дарів. Ісаак Сирин писав: «Подяка від того, хто прийняв благо, надихає Того, Хто Дає (тобто Бога), дати ще більші дари». І навіть коли в життя приходять справжні скорботи і випробування – і тоді треба не переставати дякувати Богові за все.
Святитель Іоанн Златоуст, який сам пережив несправедливі гоніння, але помер зі словами «слава Богові за все», прирівнював подвиг покірливого і вдячного перенесення скорбот до мучеництва:
«Немає нічого святішого за той язик, який в нещастях дякує Богові. Хто переніс скорботу і дякував Богові, той отримав вінець мученицький».
Крім того, у нас є тверда надія, яку нам доносить апостол Павло, що Бог не попустить нам випробувань вищих за наші сили і що теперішні тимчасові страждання нічого не варті у порівнянні з тією славою, яка відкриється в нас (Рим. 8, 18).
Ми з подякою переносимо ті болісні процедури, які роблять з нами лікарі. Як же тоді не потерпіти з вдячністю випробування, які нам для нашої ж користі посилає Господь, Який Сам без ремствування зазнав за нас страшні муки і ганебну смерть?
Наша земна літургія називається ще Євхаристією, що у перекладі з грецької означає «Подяка». Миряни, які моляться, на жаль, не чують тих молитов, які священик читає у вівтарі під час літургії. І головною темою цих молитов є подяка Богові – за всі «явлені та неявлені благодіяння, що були на нас». Ці молитви розпочинаються із заклику священика «Дякуємо Господу!». І далі священик читає нашу молитву так:
«Достойно і праведно тебе оспівувати, тебе благословити, тебе хвалити, тебе благодарити, тобі поклонятися на всякому місці владицтва твого, бо Ти – Бог Невимовний, Непізнаний, Невидимий, Незбагненний» .
Ієромонах Сава (Гамалій)
Внутрішньо переміщені особи похилого віку часто хвилюються, чи не скасують їм державну допомогу на проживання…
Подорожі залізницею іноді супроводжуються неприємними інцидентами, зокрема пошкодженням особистих речей. Для однієї пасажирки поїздка закінчилась…
Ці прилади значно спрощують життя та допомагають контролювати стан здоров’я. Розповідаємо, де можна безкоштовно отримати…
В Україні тривають спори між громадянами та органами Пенсійного фонду щодо коректності нарахування соціальних виплат.…
Базова соціальна допомога розрахована на найбільш вразливі верстви населення та родини з низьким рівнем заробітку.…
Якщо звичайне варення вже набридло, спробуйте приготувати оригінальні ласощі з кабачків. Завдяки сухому желе десерт…