Статті

Чим корисна конюшина лучна?

Конюшина лучна має відхаркувальну, сечогінну, потогінну, протизапальну та бактерицидну властивості. Найчастіше її застосовують як відхаркувальний засіб при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Конюшину лучну використовують при бронхіальній астмі, анемії, циститі, дисменореї та хронічному ревматизмі. Настоянку суцвіть вживають при атеросклерозі, який супроводжується головними болями і шумом у вухах, але з нормальним артеріальним тиском. Як сечогінний засіб рослину використовують при набряках серцевого і ниркового походження. Місцево, у вигляді припарок, настій або відвар суцвіть конюшини застосовують

при абсцесах, опіках і болях у суглобах. Свіже подрібнене листя прикладають до гнійних ран і виразок, а свіжим соком рослини лікують алергічні ураження очей.

Застосування

Внутрішньо – настій суцвіть (3 чайні ложки сировини на 1 склянку окропу, настоюють 1 годину) приймають по чверті склянки 4 рази на день за 20 хвилин до їди. Настоянку суцвіть (40 г сировини на 500 мл 40%-го спирту, настоюють 10 діб) п’ють по 20 мл перед обідом або перед сном при атеросклерозі (курс – 2 місяці з перервою у 10 днів. За необхідності курс лікування повторюють за 6 місяців). Столову ложку суміші (порівну) суцвіть конюшини лучної, листя м’яти перцевої і трави золототисячника малого заливають 300 мл окропу, настоюють до охолодження і п’ють по півсклянки 3 рази на день за 30 хвилин до їди для покращення травлення.

Зовнішньо – відвар суцвіть (20 г сировини на 200 мл окропу) використовують для примочок і припарок.

Як заготовити конюшину лучну?

Для виготовлення ліків використовують головки-суцвіття рослини. Збирають їх разом з верхівковими листочками під час повного цвітіння рослини. Після попереднього пров’ялювання на сонці сировину досушують під накриттям або в приміщенні, яке добре провітрюється, стежачи за тим, щоб головки не пересохли і не обсипалися.