Відомі люди на монетах: рід Симиренків – яблучко від яблуньки недалеко відкотиться

Ми продовжуємо рубрику «Відомі люди на монетах», де знайомимо вас з викарбуваними у металі знаменитими людьми, що увійшли в історію України.

Сьогодні мова піде про знамениту українську родину підприємців Симиренків. Один із цього знаменитого роду – Платон Симиренко, крім іншого, серйозно займався садівництвом і вивів сорт яблук «ренет Симиренка». Я теж, до речі, дуже поважаю цей сорт і вважаю, що було б слушно називати це яблуко помідором. Все правильно, адже у перекладі з італійської слово помідор (pomo d oro) означає «золоте яблуко». І сорт, виведений Симиренком, на це заслуговує.

Першим із Симиренків згадується Степан, він був козаком Запорізької Січі, потім – чумаком. Помер наприкінці 18 століття.

Його син Федір був кріпаком. Але! Він із тестем спочатку орендував млини над річкою Ольшанкою на Черкащині, а потім примудрився і свої збудувати. І став одним із перших в Україні цукрозаводчиків. Федір викупив у господаря і себе, і двох своїх синів – Платона та Василя. А потім послав їх навчатися до Парижа.

Ось Платон і став відомим помологом, засновником раціонального садівництва не лише в Україні, а й у всій тодішній російській імперії. Але, як то кажуть, не яблуком єдиним. Платон був інженером-технологом, технічним керівником торговельного дому Симиренків. Він переконав родичів збудувати в Україні цукровий завод. І 1843-го в експлуатацію було введено перший в імперії паровий пісочно-рафінадний завод. Обладнання – французьке. Але залізо є залізо, і якось сталася поломка, виробництво завмерло, великі збитки. А Франція ж далеко. І тоді Симиренки вирішили побудувати неподалік машинобудівний завод з випуску обладнання і для цукрових заводів, і для інших галузей. Згодом тут же вони збудували перші пароплави, що курсували між Києвом та Кременчуком – «Українець» та «Ярослав Мудрий».

Шестеро дітей було у Платона Федоровича. Славу як вчений-помолог (це наука про сорти яблук) здобув Лев Платонович. Як про Платона, так і про його сина Лева можна в найкращому розумінні сказати, що «яблучко від яблуньки недалеко відкотиться». Платон заклав чудові сади, обладнав оранжерею з сотнями найрізноманітніших плодово-ягідних рослин. Там у нього і народився наш улюбленець – ренет Симиренка. Тож база у Лева Платоновича була – бувай здоров.

До речі, ось дуже показовий епізод із життя Платона Симиренка, який характеризує його як людину. Рівно за три роки до смерті, у січні 1860-го, він спонсорував видання «Кобзаря» чималим на ті часи тиражем у 6,5 тисячі. Тарас Шевченко був дуже вдячний Платону Симиренку і широко афішував його меценатство. Але Симиренко категорично не бажав розголосу. І між ними сталася сварка.

Валерій Боянжу, Херсон – Одеса