Що церква святкує на свято Преображення Господнього?

Історія свята

Наближалися останні дні земного життя Христа. Напередодні Господь вперше запитав Своїх учнів, за кого вони Його вважають. Тоді Петро твердо і без вагань відповів: «Ти Христос, Син Бога Живаго» (Мт. 16:16), висловивши думку всіх апостолів.

Значимість його слів полягала в тому, що до цього Сам Ісус явно не відкривав перед ними Свою Божественну природу, заради того, щоб апостоли увірували в Нього як у Бога не вимушено, а вільно.

Адже Він міг відкритися перед учнями в усій Своїй величі і славі вже на початку проповіді, але тоді апостоли сповідували б Ісуса як Бога просто зі страху, під враженням від того, хто відкрився перед ними.

Тоді ж Господь, починаючи «налаштовувати» апостолів до майбутніх подій, сказав, що «Йому слід йти в Єрусалим і багато постраждати від старійшин і первосвящеників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути» (Мт. 16:21). Слова ці так засмутили апостолів, що Петро навіть став перечити Вчителю: «Будь милостивий до Себе, Господи! нехай не буде цього з Тобою! (Мт. 16:22).

Через кілька днів Господь, узявши з собою Петра, Якова та Івана, піднявся на гору Фавор, щоб помолитися. І коли вони опинилися на вершині, Христос преобразився перед ними. При цьому з’явилися два великих старозавітних пророки — Ілля та Мойсей, які розмовляли з Господом про майбутнє.

На гору опустилася світла хмара, з якої пролунав голос Бога Отця: «Це є Син Мій Улюблений, в якому Моє благовоління; Його слухайте» (Мт. 17:5). Апостоли з жахом упали на землю.

Коли ж вони встали і піднялися, то старозавітні пророки і хмара вже зникли, а перед ними стояв їх Учитель, який вже не сяяв сліпучим світлом.

Так Спаситель відкрив апостолам Свою Божественну природу, зміцнивши їх у вірі перед Своїми прийдешніми муками і смертю на Голгофі і показавши кожному, хто піде за Ним, те світло, яким він перетвориться в Царстві Небесному.

Що символізує ікона свята?

Пророки Мойсей та Ілля – головні пророки Старого Завіту. Мойсей помер, не досягнувши землі обітованої, Ілля був узятий живим на небо. Їхнє явлення , пише Златоуст, означало, що «Христос має владу над життям і смертю, панує над небом і землею».

Гора Фавор – полога. Скелі на іконі – символ духовного сходження віруючого до Бога, а також образ міцної, як камінь, віри.

Апостоли, засліплені світлом, лежать землі. Яків і Іван закривають рукою обличчя, не сміючи дивитися на Преображеного Спасителя, і тільки Петро дивиться на Христа, готуючись вимовити слова: «Наставнику! добре нам тут бути».

Мандорла – коло світла навколо Христа, символ Божественної слави та величі.

Промені світла, що виходять від постаті Христа, — образ світла Преображення: «Одяги Його стали блискучими, вельми білими, як сніг, як на землі вибільник не може вибілити» (Мк. 9:3).

Фаворське світло — світло Божественної слави, яким засяяло обличчя Христа під час Преображення. У XIV столітті виникла богословська суперечка про те, що це було за світло — тварюче чи нетварюче. У результаті перемогла позиція святого Григорія Палами, який писав, що учні Христа «бачили, і бачили достеменно, то нетварне і Божественне Сяйво, тоді як Сам Бог перебував незримим у Своїй перетвореній Сокритості». І оскільки Сам Христос цим світлом освятив людську природу, то й кожен, хто ввірував у Спасителя, за вченням Церкви, може також сподобитися свого особистого Преображення, сприйнявши нетварюче Фаворське світло. Такий величезний зміст цього двонадесятого свята.

ДО ВІДОМА. Преображення Господнє у 2023 році святкується 19 серпня.

За матеріалами православної преси