Вдалий експеримент із бомбосховищами в Одеса: і укриття, і економія на комуналці

Вже другий рік в нашій країні триває повномасштабна війна, а проблема з бомбосховищами досі не вирішена. То вони зачинені під час тривоги, то взагалі не придатні для використання. Але приклад Одеси доводить, що багато чого змінити на краще у цій ситуації спроможні самі люди. І мова не тільки про збереження життя, але і про зменшення комунальних платежів.

Що таке енергетична бідність?

Минулого року Асоціація «Одеська житлова спілка» (ОЖС) разом із громадськими організаціями восьми країн Європи* розпочала реалізацію у місті незвичайного проекту ComAct «Дії громади щодо попередження енергетичної бідності» (за фінансуванням Європейського Союзу). Його мета – впровадження сучасних високоефективних енергозберігаючих технологій в будинках, де мешкають малозабезпечені громадяни. Саме так підтримують цю категорію людей у європейській спільноті. І цей досвід починає переймати Україна.

– Енергетична бідність – це коли люди не мають фінансової можливості підтримувати у своїх домівках постійну, комфортну для життя температуру, – говорить голова правління «ОЖС» Євген Мальнєв. – За статистикою, ще 2019 року таких громадян в Україні, переважною більшістю пенсіонерів, було 30%. Встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у підвалах багатоквартирних будинків дозволяє регулювати температуру теплоносія, щоб вирівняти її на різних поверхах будівлі і значно зменшити розмір сплати за тепло.

Зацікавленість у проекті виявили понад п’ятдесят ЖСК та ОСББ. Мова йшла про будинки, яким вже понад 40-50-60 років. Ці будівлі обстежили – зокрема, в них провели термографію, щоб визначити місця найбільшої втрати тепла взимку. Потім остаточно визначилися з учасниками проекту і заходами щодо енергозбереження.

Але війна внесла суттєві корективи. Постало питання про переобладнання підвалів під сховища, де люди мали б можливість перебувати під час повітряних тривог.

Близькість укриття збереже життя

– Більшість мешканців будинків, які долучилися до нашого проекту, – люди літні, тому місця сховищ мають знаходитися на невеликій відстані від їхніх квартир, у підвалі будинку, де вони мешкають. Це, певно, найкращий варіант, – говорить Євген Мальнєв. – Лише за таких умов є висока вірогідність швидко встигнути дійти до сховища і опинитися у безпеці.

Євген Мальнєв звернувся з пропозицією поєднати встановлення ІТП з переобладнанням підвалів під сховища до керівництва проекту ComAct «Дії громади щодо попередження енергетичної бідності». Пропозицію підтримали і допомогли Одеській житловій спілці розпочати діалог з компанією “Habitat for Humanity International”.

Представники компанії приїхали до Одеси. Після цього було досягнуто домовленість про енергомодернізацію підвалів десяти будинків всього за три місяці – до березня 2023 року. Утеплення трубопроводів, заміна ламп на енергозберігаючі, встановлення індивідуальних теплових пунктів з погодним регулюванням, забезпечення аварійного освітлення на десять годин та кондиціонування повітря – усе це вдалося виконати вчасно. Проект реалізовували за умов співфінансування – 20% сплатили мешканці будинків, 80% – іноземні партнери.

– Багато літніх людей залишилися зараз самі у своїх помешканнях – діти та онуки виїхали за кордон або у сільську місцевість, – говорить Євген Мальнєв. – Тому кожної повітряної тривоги їм ставало дуже страшно. Адже найближчі бомбосховища є недосяжними для більшості з них. А коли надійний прихисток з’явився у підвалах рідних домівок, це дуже змінило настрій людей, дало їм відчуття захищеності та віри, що і цю війну вони спроможні пережити. Щоб після Перемоги дочекатися повернення дітей та онуків і брати посильну участь у відновленні країни. А американські партнери мають намір далі працювати в Україні. І ми дуже сподіваємося на це.

*Бельгія, Болгарія, Угорщина, Боснія та Герцеговина, Північна Македонія, Литва, Німеччина, Словаччина.

Фото:

1. Рік Хетеуей (ліворуч) та Євген Мальнєв
2. Американські фахівці перевіряють якість виконання робіт в одному із будинків

Лише факти

Станом на 4 червня 2023 року, в Україні було обстежено 29 тисяч укриттів: 1 800 з них виявилися зачиненими, понад 5 700 – непридатними для використання.

Світлана Комісаренко