Куштуєте продукти на ринку? Яка небезпека вас чатує?

І черешня вже пішла, і абрикос в минулі вихідні мужик навпіл розламав і дружині на пробу дав. Вона категорично відмовилася куштувати, то він щиро здивувався: це ж, мовляв, грошей не коштує. А деякі продавці навіть ображаються на відмову, бо не знають, до чого докуштувалася моя дружина влітку 2016 року.

У самий розпал літа, одного далеко не прекрасного дня її почало морозити, температура до 39 і не збивається нічим. А ще млявість, головний біль, апетит, що зійшов майже нанівець. Справа закінчилася госпіталізацією до однієї з лікарень Херсона. І чуханням ескулапами потилиць через нерозуміння причин подальшого погіршення стану моєї дружини.

За кілька днів запросили для консультації лікаря з інфекційки, який одразу заявив, що це лептоспіроз. Однак, як я знав, підхопити це гостре інфекційне захворювання можна при купанні у прісноводних водоймах зі стоячою водою, тобто озерах, річках. В очеретах там водяться щури, а в їх сечі міститься лептоспіра – збудник цієї мерзенної болячки.

І звичайно перше, про що запитав інфекціоніст: «Пляжничали?» «Цього року ні», – відповідаю. «Домашні тварини?» «Ні». «Отже, ви це принесли з базару, – був категоричний лікар. – Фрукту перед покупкою дегустуєте?» «Так, – розгублено підтвердила моя благовірна. – А як же інакше?» «Впевнений, тепер ви позбавитеся цієї шкідливої звички, – сказав лікар. – Знаєте, це тільки в казці: мишка пробігла, хвостиком махнула – і шкода лише – розбите яєчко.

А ми живемо зовсім не в казці. Десь у сільському сараї або на дачі по ящиках з фруктами та ягодами, приготованими для транспортування на базар, цілком може пробігти миша або пацюк, і залишити там свою сечу з лептоспірами, а на завтра на ринку вам продавець люб’язно відрізає на пробу шматочок цього яблука або відриває виноградину, і (я вже не говорю про брудні руки) ви добровільно з’їдаєте цю отруту. Так, якщо при купанні в стоячому прісному водоймищі зараження відбувається ніби ненароком – ви просто забули про відкриту ранку десь на тілі або випадково вода потрапила до рота, то у вашому випадку це добровільне і свідоме отруєння на ринку».

Що ж, хвала Богу і херсонським лікарям – мою дружину справді вилікували. Нам пощастило: з можливих наслідків лептоспірозу їй дісталося лише двостороннє запалення легень. Лише – це не іронія, я ці слова не взяв у лапки. У списку можливих ускладнень – гостра ниркова та печінкова недостатність, легенева кровотеча, ураження зору, менінгіт, енцефаліт тощо. А із запаленням легень в умовах стаціонару за тиждень, на щастя, впоралися ударні дози якогось «хитрого» антибіотика.

Нагадаю мудру думку німецького канцлера Отто фон Бісмарка: «Дурний той, хто навчається на власному досвіді, я волію вчитися в інших і уникати розплати за власні помилки».

Тож, шановні співгромадяни, ненав’язливо рекомендую вам у цьому аспекті не набувати власного, повірте – гіркого – досвіду, а скористатися досвідом моєї дружини.

Валерій Боянжу, Херсон – Одеса