Які прищі можуть бути небезпечними

Як ним можна заразитися і чи є ефективні засоби лікування, розповів лікар-дерматовенеролог Микита Агафонов.

Хворіють і діти, і дорослі

Контагіозний молюск – досить поширене захворювання шкіри, що викликається вірусною інфекцією. Крім шкіри, недуга може вражати слизові оболонки, проявляючись як маленькі щільні округлі пухирці, що зовні нагадують перлини (звідси назва хвороби). З добрих новин – ці новоутворення є доброякісними, безболісними і часто згодом минають самостійно.

Багато хто вважає контагіозний молюск «дитячою» недугою, тому що на нього частіше хворіють діти до 10 років, заражаючись одне від одного і через предмети спільного користування в садку, школі, спортивних секціях.

Але від молюска страждають і дорослі пацієнти. Серед них поширеність захворювання становить до 20 відсотків, при цьому чоловіки хворіють частіше за жінок. В особливій групі ризику – люди похилого віку з алергічними та дерматологічними захворюваннями, онкопатологіями, ослабленим імунітетом, які тривалий час приймають гормональні препарати.

Як передається вірус?

Збудник контагіозного молюска – це різновид вірусу віспи, який є патогенним тільки для людини (тобто тварини на нього не хворіють і не можуть бути переносниками).

Хвороба передається при безпосередньому контакті з хворим (шкіра до шкіри) або через предмети, якими він користувався (одяг, особисті речі, посуд, рушники, постіль, мочалка). Вірус також здатний зберігатися у пилу приміщень, тому нерідко спостерігаються епідемічні спалахи у дитячих колективах.

У дорослих, окрім побутового, поширеним є статевий шлях передачі захворювання.

Передачі вірусу сприяють умови підвищеної спеки та вологості, тому часто зараження відбувається у басейні, ванні, сауні, спортивних душових та роздягальнях.

Які симптоми мають насторожити?

У дорослих та дітей симптоми контагіозного молюска з’являються після інкубаційного періоду, який з моменту інфікування в середньому становить від двох тижнів до кількох місяців.

Основна ознака захворювання – це поява папул, щільних вузликів на шкірі діаметром 2-5 міліметрів. Вони можуть бути тілесного, рожевого або перламутрового відтінку, мають куполоподібну форму і характерне невелике заглиблення у центрі. Типовим симптомом контагіозного молюска є виділення білої кашкоподібної маси при натисканні на шкірне утворення.

Висип може бути одиночним або множинним, в основному він безболісний, але іноді викликає невеликий свербіж або дискомфорт. У дітей молюск зазвичай «оселяється» на обличчі, повіках, тулубі, кінцівках. У дорослих він також може бути зосереджений біля геніталій, на внутрішній частині стегон та на животі. Дуже нечасто хвороба вражає підошви та долоні.

Чи можна позбутися вірусу?

З підозрою на молюск слід звернутися до лікаря-дерматовенеролога. При характерній симптоматиці досвідчений фахівець зазвичай ставить діагноз на підставі огляду, але іноді потрібно здати додаткові аналізи.

Підхід до лікування вірусу варіативний. Найчастіше рекомендується вичікувальна тактика без медикаментозної терапії, оскільки висип не турбує пацієнта, є лише косметичний дефект і при нормальній імунній відповіді організму минає самостійно через кілька місяців (іноді – років). Але якщо папули знаходяться на повіках, обличчі, статевих органах або доставляють дискомфорт, їх видаляють різними методами: вишкрібанням спеціальним інструментом, припіканням рідким азотом, електроножем або лазером. Деякі фахівці також рекомендують боротися з контагіозним молюском за допомогою мазей, гелів, аплікацій, противірусних та антигістамінних препаратів.

 Але самостійно вичавлювати або видаляти висип не можна, оскільки високим є ризик подальшого поширення вірусу на здорові тканини як самого пацієнта, так і оточуючих.

Які можуть бути ускладнення?

Можливі ускладнення контагіозного молюска:

• утворення рубців на місці видалених папул;
• косметологічні дефекти при локалізації вірусу на шкірі обличчя;
• хронічний кон’юнктивіт при висипці на повіках;
• приєднання вторинної бактеріальної інфекції у місцях порушення цілісності папул.

Ірина Кадченко