Як війна впливає на погоду і зміну клімату?

Війна, яка триває в нашій країні, не тільки руйнує нашу природу, а й здатна змінювати погоду і клімат. Шкідливі речовини, які потрапляють в атмосферу під час знищення військової техніки та вибухів, можуть викликати кислотні дощі, а викиди сажі – забруднювати повітря. Крім того, під час військових дій набагато швидше відбувається знищення деяких видів рослин і тварин.

Страждають і люди, і природа в цілому

Ознаки зміни клімату ми помічали й у попередні роки, проте з початком військових дій небезпека зміни погодних умов не лише у нашій країні, а й у світі збільшилася у кілька разів.

Наприклад, через рух військової техніки, яка працює на дизельному паливі, в атмосферу викидається величезна кількість газів, що впливають на навколишнє середовище, і зокрема на погоду. І хоча викиди продуктів горіння і різних домішок відбуваються близько до поверхні землі, вони переносяться на кілька кілометрів – у стратосферу, що призводить до збільшення хмарності, опадів і грозових явищ. Найбільше від цього постраждали східна і південна частини нашої країни, оскільки саме там через постійні обстріли в атмосферу потрапляє величезна кількість продуктів детонації ракет і снарядів.

Не менш шкідливими є і пожежі, що виникають від масштабних вибухів складів зі зброєю, викидаючи в атмосферу оксид азоту і важкі метали. Погіршує ситуацію те, що це відбувається на сільськогосподарських землях і у природних екосистемах. Якби така ситуація була поодинокою, то за кілька тижнів атмосфера очистилась би від шкідливих речовин. Але оскільки обстріли відбуваються постійно, шкідливі речовини залишаються у повітрі тривалий час, що є дуже небезпечним як для рослин, так і для живих організмів.

Замість квітів будуть рости живучі бур’яни

Поряд зі зміною клімату вибухи, обстріли та й будь-які військових дії знищують нашу екологію. За останній рік дедалі частіше бувають лісові пожежі, з’являються воронки від вибухів на орних землях, гинуть цілі види тварин, птахів, комах та рослин. Відбувається вимирання видів, яке прискорює війна.

Після минулих боїв будь-яка місцевість може стати непридатною для життя, і вчені припускають, що замість знищеної української флори там можуть оселитися рослини-«іноземці», які були випадково завезені до нас з інших континентів. Такий сумний досвід у нас вже є, щоправда, у минулому він був мирним. Як такий приклад можна навести борщівник Сосновського, який викликає сильні опіки. А також сумнозвісну амброзію, час цвітіння якої стає справжнім кошмаром для алергіків.

Під загрозою наші чорноземи

На території України знаходяться найбагатші чорноземи у світі, для формування яких потрібна багаторічна рослинність. Війна знищує рослинність. Це губить наші чорноземи, які не можуть утворюватися на орних землях.

Обстріли залишають на землі шрами, що не гояться, – як в буквальному, так і в переносному значенні. Після вибуху приблизно на 70 метрів навколо земля просочена хімічними речовинами, які виділяють снаряди, що вибухнули. Причому кожен вид снарядів має свою «хімію», але скрізь є сліди важких металів. Ці речовини накопичуватимуться і згодом можуть призвести до важких мутацій рослинності та живих організмів.

Крім того, у ґрунт потрапляє багато сірки, яка при з’єднанні з водою утворює сірчану кислоту. Вона отруйна для людей і знищує рослини, які ростуть на заражених сіркою ґрунтах. Вчені стверджують, що в одній вирві від снаряда «Град» може накопичуватися до півкілограма сірки, яка за добу здатна перетворитися на сірчану кислоту.

Як війна впливає на глобальне потепління?

У воєнний час до промислових викидів у атмосферу додаються органічні речовини, вуглець, а також парникові гази – вуглекислий газ і діоксид азоту, які прискорюють глобальне потепління. За останній рік до цього додалися лісові пожежі. Відомо, що лісові масиви допомагають боротися зі зміною клімату та глобальним потеплінням, а їхнє знищення призводить до різних негативних наслідків як для природи, так і для людини.

За час війни, за даними громадської організації «Українська природоохоронна група», пожежами було знищено 36 154 гектари лісів та 10 250 гектарів трав’яних екосистем, а загалом вогонь покрив понад 100 тисяч гектарів. Приблизно таку саму площу займають Київ, Бровари, Бориспіль та Ірпінь.