Заспіваймо, друзі: «Висиха душі криниця…»

Наш читач Іван Семенський із Черкас звернувся до нас із проханням знайти слова цієї пісні й надрукувати їх у нашій пісенній рубриці. Ми з радістю виконуємо це прохання.

Пісню «Душі криниця» написали поет Андрій Демиденко і композитор Олександр Морозов. Цей твір став першою спільною працею двох молодих авторів.

Спочатку у Демиденка склалися лише два перші куплети і приспів, а ось заключні рядки, які мали бути ефектними і навіть драматичними, ніяк не виходили. Поет промучився з ними майже півтора місяці, а результату не було. Вже за першими куплетами було написано музику, а ефектне текстове завершення ніяк не знаходилося. І ось одного разу до Демиденка буквально прийшло осяяння – він знайшов приголомшливі образи, порівнявши себе з яскравим і повним сил літом, а батьків – із сивою та суворою зимою.

Готову пісню поет і композитор репрезентували на засіданні репертуарної колегії Міністерства культури, куди входив український поет Василь Юхимович. Про його вимогливість та суворість ходили легенди, і автори дуже хвилювалися, як прийме пісню літературний метр. Попри очікування, Юхимовичу пісня дуже сподобалася, а заключні рядки, над якими Демиденко працював понад півтора місяці, він навіть назвав геніальними.

Після цього минуло багато років. Поет Андрій Демиденко став народним артистом України, професором, автором текстів майже 800 пісень, а його вірші були перекладені 18 мовами світу. Про нього знімало документальні фільми канадське, американське і австралійське телебачення. А у творчий шлях колись його благословив особисто Андрій Малишко: Демиденко приніс до столичного журналу «Дніпро» кілька своїх віршів, і Андрій Малишко, відповідальний редактор журналу, сказав йому: «Я бачу вашу літературну стежину – вона аж дзвенить!».

Вперше пісня «Душі криниця» прозвучала багато років тому. Її виконав український співак Іво Бобул, тоді ж записано й перший однойменний відеоальбом співака.

Душі криниця

Висиха душі криниця,
І життя як не було,
Якщо раз чи два на місяць
Не поїду у село.

Приспів:

Як побачу рідну хату,
Завеснію, наче цвіт.
Здрастуй, мамо, здрастуй, тату,
І мого дитинства світ.

Сяду з вами на порозі,
Поклонюся я землі,
Стану справжнім, як природа,
Як вечеря на столі.

І хоч так мені привітно,
Та щемить душа села.
Я – ще літо, я – ще літо,
А батьки – уже зима.