«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших». (Мт. 6:14–15). Ці слова Христа чуємо ми напередодні Великого посту. Ними закликає Церква розпочати подвиг самопоглиблення, внутрішнього очищення, покаяння, повернення до Бога.
«Прощення» – таке просте начебто слово. Все тут, здавалося б, і так зрозуміло: пробачити – означає більше не гніватися, не бажати помститися, «нічого не мати», як ми часто говоримо, проти іншого. Але слід знову трохи подумати, і виявиться, що можна всього цього досягти – не гніватися, не бажати помститися, не жити образою – і все ж таки не пробачити, як закликає до цього Христос. У чому тут річ? У чому справжня суть прощення?
Всі внутрішні стани, в яких ми зазвичай бачимо прощення, визначаються нами в негативних виразах, через не – не гніватися, не зберігати образи в серці… Але в тому й річ, що навіть тисяча заперечень не дасть хоча б одного ствердження. Або, інакше кажучи, відсутність одного ще не означає присутності другого. Відсутність ненависті не є любов, як і відсутність гніву не є примирення. Хіба не знаємо ми на страшному і гіркому досвіді власного життя, що байдужість, наприклад, може бути страшнішою від ворожнечі і ненависті? У Пілаті, який зрадив Христа на розп’яття, не було ні ненависті, ні мстивості, ні образи, але лише безмірна байдужість.
Але як часто саме байдужість, саме внутрішнє відчуження видається за прощення! Як багато в нашій мові слів і виразів, що здаються невинними, але являють, якщо вдуматися, страшну суть такого псевдопрощення. «З нього не візьмеш нічого, – говоримо ми про когось. – На ньому можна поставити хрест, на нього можна махнути рукою, на нього навіть гніватися не варто». Або ще так: «Я прощаю вас, але ніякої справи з вами мати не бажаю. Я викреслив вас зі свого життя».
Але хіба це прощення, про яке говорить, до якого закликає нас Христос? Хіба до такої байдужості, викреслення з життя, відсічення покликані ми? Ні, звичайно. І навіть можна сказати більше: поки є гнів – є ще надія. Навіть засліплений гнівом, я все ще приймаю людину всерйоз, вона все ще існує для мене, і тому сам гнів може бути втілений у примирення, возз’єднання та оновлення. Але де починається байдужість, там панує смерть.
Справжнє прощення є перш за все прийняття людини до кінця і всерйоз – як Божого творіння, як носія образу Божого, за кого помер Сам Христос на Хресті. Справжнє прощення – у тому, щоб побачити людину такою, як бачить і любить її Бог.
Кожен із нас, на жаль, винен передусім у тій страшній байдужості усіх до усіх, що перетворює все життя, весь світ на самотність, ворожнечу, недовіру, страх. І цій байдужості, що смерть несе, якраз і протистоїть прощення, яке долає і перемагає її. І тому воно завжди від Бога, бо Бог прощає нас не тому, що «з нас нічого взяти», не тому, що Він махнув на нас рукою, а тому, що Бог є любов (1 Ів. 4:8) і ніщо не може любов цю зруйнувати, вона ж, навпаки, може перемогти, відтворити, оновити і воскресити собою все. І тільки коли пізнали ми цю звернену на нас, на мене, на кожного всепрощаючу Божу любов, народжується і в нашому серці чудо всіх чудес – прощення. І яким світлом, яким небесним щастям загоряється тоді наше життя!
За проповіддю священика Олександра Шмемана
– Є пряме слово Бога – заповідь про те, як діяти, щоб урятуватися. Нікого не засуджувати і бути прощеним – це пряма вказівка від Бога. Вибачатися можна і потрібно всім — незалежно від того, віруюча ви людина чи ні. Корисно вибачатися щодня, адже треба закінчувати день у світі, а не в гніві. Є звичні слова на слуху: «Пробач мені», «Бог тебе простить, і я прощаю», «Пробач і ти мене». Питання над формі висловлювання. Важливо в першу чергу простити всіх, і тоді ти зрозумієш, як вибачитися, щоб бути прощеним, — розповів священик.
Прощаючи людину і змиряючись з нею, ми не приміряємося з гріхом.
— Важливо звертатися цього дня до Бога із проханням про прощення. Протягом посту можна намагатися навчитися пробачити людину. У Прощену неділю треба щиро і щиро вибачатися. Починати торг і з’ясовувати, що потрібно зробити, щоб набути прощення, не можна. Якщо ми не розуміємо, за що він вибачається, то краще не уточнювати деталей.
Прощена неділя у 2023 році – 26 лютого.
Великий піст розпочинається 27 лютого.
Стало відомо, якими погодними умовами будуть у перший зимовий місяць. Чого чекати.
Міжнародна організація надасть грошову допомогу деяким пенсіонерам. Виплати "приплюсують" до пенсій.
Стартувала реєстрація на отримання нових виплат для українців.
Кожна домашня рослина не лише прикрашає інтер'єр, але й приносить радість своєму господареві.
Котлети — це класична страва, яка є важливою частиною української кухні. Це ситна, смачна та…
Щоб вибрати ідеальний диван, важливо враховувати безліч факторів – від розмірів та форми до матеріалів…