У ньому він розповів про нову операцію ЗСУ, тактику росіян і загрозу їх нового нападу. А також про те, що потрібно нашій країні для перемоги над російським агресором. Ми публікуємо уривки з інтерв’ю головнокомандувача.Про початок повномасштабної війни
За словами Валерія Залужного, те, що сталося 24 лютого, – це збільшення масштабів війни. Якщо раніше фронт був протяжністю у 403 км, то в лютому він розтягнувся до 2500 км. Росіяни задовго до початку повномасштабної атаки збирали ресурси. Десь за 3,5-4 роки до війни вони вже почали готуватися. Вони накопичили ресурси, щоб виконати завдання за три місяці. Але прогадали, не досягши жодного результату.
У росіян нічого не вийде
Не взявши Київ, росіяни зосередилися на Донбасі, щоб зберегти решту ресурсів. Нині там ситуація непроста. Загарбникам доводиться знову думати, як вийти із цього становища.
– Тому, швидше за все, вони шукають способи зупинити (бої – ред.) і отримати паузу будь-якими способами: обстрілюючи мирних жителів, залишаючи наших дружин та дітей замерзати на смерть. Їм це потрібно для однієї простої мети: їм потрібен час, щоб зібрати ресурси і створити новий потенціал, щоб вони могли продовжувати досягати своєї мети, – вважає генерал. – Паралельно росіяни роблять все можливе, щоб ми не перегрупувалися і не завдали їм удару. Тому вони ведуть бої на лінії фронту завдовжки 1500 км, щоб утримувати і виснажувати ЗСУ.
Самі ж окупанти, на переконання Залужного, швидше за все, десь за Уралом готують нові ресурси. Але навіть якщо Путін притягне ще мільйон людей до армії, це все одно не дасть бажаного результату. Бойовий потенціал буде дуже низьким, а ресурси не вдасться наростити кількісно та якісно.
Про підготовку до нової ескалації
– Ми вже через низку операцій зрозуміли, що головне – не боятися цього ворога. З ним можна боротися, з ним треба боротися сьогодні, тут і зараз. І в жодному разі не можна відкладати це на завтра, бо будуть проблеми, – вважає Валерій Федорович.
Тому, переконаний генерал, Україні потрібно передусім утриматися на своїх позиціях і за допомогою наших партнерів дуже чітко відстежувати, як, де і до чого готуються росіяни. По-друге, ЗСУ необхідно підготуватися до нової ескалації війни.
– Дуже важливим для нас є стратегічне завдання – створити резерви і підготуватися до наступу, який може відбутися у лютому, у кращому разі в березні, а в гіршому – наприкінці січня. Може розпочатися не на Донбасі, а у напрямку Києва з Білорусі, не виключаю й південного напрямку, – прогнозує Залужний.
Що потрібно нам для перемоги?
Для перемоги у війні потрібні ресурси, правильна тактика та ефективні рішення. Тоді можна чекати на позитивний результат. На сьогоднішній день Генштаб уже зробив усі розрахунки: яка зброя потрібна ЗСУ і в якій кількості. Зокрема, йдеться про танки, артилерію, БМП, БТРи, протиракетну та протиповітряну оборону.
– Зараз є коефіцієнт (ефективності роботи ППО – прим. ред.) 0,76. Росіяни використовують його, коли планують свої атаки. Це означає, що зі 100 ракет 24 проходять і досягають мети, – розповідає Валерій Залужний. – А що дві ракети роблять з електростанцією? Вона два роки не працюватиме.
За словами генерала, фахівці НАТО знають усі потреби України.
– У нас вже працюють норвезько-американські системи ППО «Насамс» (пересувний зенітний ракетний комплекс – прим. ред.), німецькі «Іріс-т»*. Але їхню кількість треба нарощувати. Я знаю, що можу перемогти цього ворога, – переконаний генерал. – Але мені потрібні ресурси. Тоді, на мою думку, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого.
За словами Валерія Федоровича, кадрів у нашій армії достатньо.
– Нам не потрібні ще сотні тисяч солдатів. Але ЗСУ потрібна зброя.
Про ймовірність просування ЗСУ на Крим
– Щоб вийти до кордонів Криму, необхідно подолати 84 кілометри до Мелітополя. Цього достатньо, бо Мелітополь дасть нам повний вогневий контроль над сухопутним коридором, і ми зможемо обстрілювати Кримський перешийок із тих самих «Хаймарс», – зазначає генерал. – Це повертає нас до питання ресурсів. Я можу розрахувати, виходячи з поставленого завдання, який ресурс необхідний для створення бойового потенціалу.
З наявними ресурсами не можу планувати нових великих операцій. Хоча ми зараз працюємо над однією. Ви її ще не бачите, але вона вже відбувається.
*Ракети класу «повітря-повітря» малої дальності («IRIS-T»)
