Святителя Миколая називають чудотворцем. Таких святих особливо шанують за чудеса, які відбуваються за молитвами до них. З давніх-давен Миколай Чудотворець шанувався як швидкий помічник морякам та іншим мандрівникам, купцям, несправедливо засудженим, дітям.
У західному народному християнстві його образ поєднався з образом фольклорного персонажа – «різдвяного діда» – і трансформувався на Санта-Клауса, який дарує дітям подарунки на Різдво.
Святитель Миколай народився у 270 році в містечку Патари, яке ташувалося в області Лікії в Малій Азії і було грецькою колонією. Батьки майбутнього архієпископа були дуже заможними людьми, але вірили у Христа і активно допомагали бідним.
Як говорить житіє, святитель з дитинства повністю присвятив себе вірі, багато часу проводив у храмі. Подорослішавши, став читцем, а потім і священиком у церкві, де настоятелем служив його дядько, єпископ Микола Патарський.
Після смерті батьків Миколай Чудотворець роздав всю свою спадщину бідним і продовжив церковне служіння. У роки, коли ставлення римських імператорів до християн стало більш терпимим, але гоніння тривали, він зійшов на єпископський престол у Мирі. Зараз це містечко називається Демре, воно розташоване у провінції Анталія в Туреччині.
Нового архієпископа дуже полюбили люди: він був добрий, лагідний, справедливий, чуйний – жодне прохання до нього не залишалося без відповіді. При цьому Миколай запам’ятався сучасникам як непримиренний борець з язичництвом – руйнував ідолів і капища, і захисник християнства – викривав єретиків.
Ще за життя святитель прославився багатьма чудесами. Врятував місто Мири від страшного голоду – своєю палкою молитвою до Христа. Молився і тим допомагав морякамна судах, що тонули, виводив з ув’язнення несправедливо засуджених.
Миколай Чудотворець дожив до глибокої старості й помер приблизно у 345-351 роках (точна дата невідома).
Почитати Миколая Чудотворця стали невдовзі після Хрещення Русі. Перші ікони святого з’явилися пізніше середини XI століття – це, наприклад, фрески Святої Софії у Києві.
Миколаю Чудотворцю на Русі присвячено чимало храмів та монастирів. На його честь святий Патріарх Фотій хрестив 866 року Київського князя Аскольда – найпершого російського князя-християнина. Над могилою Аскольда у Києві свята рівноапостольна Ольга збудувала перший на російській землі храм святителя Миколая.
МОЛИТВА СВЯТИТЕЛЮ МИКОЛАЮ ЧУДОТВОРЦЮ
«О святителю Христовий Миколаю! Почуй нас, грiшних рабів Божих (імена), що моляться Тобі, і моли за нас, недостойних, Творця нашого і Владику. Виблагай Бога нашого бути милостивим до нас у нинішньому житті і в майбутньому віці, нехай не за ділами нашими, а за Своєю милістю відплатить нам. Визволи нас, угоднику Христовий, від зла, що находить на нас, і вгамуй хвилі пристрастей і бід, що повстають проти нас. Нехай заради святої молитви твоєї не поглине нас напасть і не потопить у безодні грiховній і в бoлоті приcтрастей наших. Моли, святителю Миколаю, Христа Бога нашого, щоб подав нам мирне життя й спасіння і велику милість, і відпущення гріхів, а душам нашим – спокій, нині і на віки віків. Амінь».
За матеріалами сайта “Православне життя”
