«Людина не любить страждати. Це суперечить самому устрою будь-якої живої істоти, а тим більше – людини. Але, як відомо, страждань у земному житті уникнути неможливо.
І часом ми самі посилюємо власні переживання. Наприклад, хибними надіями. Нам увесь час здається, що ще трохи – і кризові часи закінчаться, а життя повернеться до нормальної колії.
Однак це не так. І проблема тут не в тому, що життя складне і в ньому багато проблем, але в тому, що ми не бажаємо прийняти його таким, яким воно є. Щоразу люди самі собі вселяють хибні надії. А потім, коли ці надії руйнуються, страждають ще більше.
Давайте озирнемося на недавню історію. 1914 року почалася Перша світова війна. Тоді багатьом так само здавалося, що ось-ось усе втрясеться. Але через короткий час відбувається революція, яка супроводжувалася кількома переворотами. А після неї – кривава громадянська війна. І якщо хтось сподівався на спокій після вже цієї війни, то за війною прийшли переслідування на Церкву, ще більші, ніж на початку революції, і страшні репресії. А потім була ще одна світова війна, ще більш кривава і жахлива.
Якщо заглибитися у історію, ми виявимо, що спокійне мирне сите життя – це скоріше виняток, ніж правило.
Але ж люди й тоді жили. І так само жила Церква Христова, яка за все своє існування більше зазнавала гонінь, ніж перебувала у мирі та земному благоденстві.
Лихо сучасної людини зовсім не в тому, що вона звикла до тимчасового земного комфорту, а в тому, що вона продовжує чіплятися за привид цього самого комфорту.
Ми не знаємо і не можемо знати, коли закінчиться ця страшна епоха і чи взагалі закінчиться. Усі аналітики та експерти по сто разів на день пророкують майбутнє, і по сто разів на день їхні «пророцтва» з гуркотом руйнуються.
Для нас же насправді не так важливо знати це майбутнє, хоч би як це не здавалося важливим на перший погляд. Господь з цього приводу ясно сказав: “…Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!”(Мф. 6:34). Усім відомі наведені слова, але не всі готові їх прийняти, адже спасіння тільки в цьому – покластися на Бога, довіритися Йому, передати себе і своїх близьких Його благому Промислу. Тільки так ми зможемо пережити будь-які часи».
Митрополит Антоній (Паканич)
У якому віці можна буде вийти на пенсію наступного року і який стаж потрібно мати.
Сучасні туалетні системи із пластику стають незамінним рішенням для заміських будинків та дачних ділянок, де…
Уряд вирішив підвищити фінансову допомогу сім'ям загиблих захисників.
Стало відомо, якими погодними умовами будуть у перший зимовий місяць. Чого чекати.
Міжнародна організація надасть грошову допомогу деяким пенсіонерам. Виплати "приплюсують" до пенсій.
Стартувала реєстрація на отримання нових виплат для українців.