Крамницю «У бабусі» у Подільську знають майже усі, як і її власницю – Діну Володимирівну Сарафаннікову – неординарну особистість, надзвичайно ініціативну та енергійну жінку. Пані Діна з перших днів російської повномасштабної навали відкрила свою лінію фронту – волонтерську.
Збирає посилки та їде до воїнів
– Про війну почула тут, за прилавком. Страху не було. Мене розпирала лють. Адже до 24 лютого 2022-го я була впевнена, що Путін не посміє далі роздувати вогнище війни в Україні, – говорить жінка.
З тих пір вона не жаліє для окупантів табуйованої лексики і свято вірить у мужність бійців і перемогу ЗСУ. Тож і не дивно, що всього за одну годину їй вдалося зібрати для ЗСУ 80 тисяч гривень.
Вона без страху гасає за кермом свого автомобіля до воїнів на південь. Її внесок у наближення перемоги високо цінують як вояки, так і голова Миколаївської військової адміністрації Віталій Кім, звертаючись до неї просто – «бабуся». Саме так ніжно звуть пані Діну у Подільську.
У волонтерстві пані Діна знає толк. Це стало її кредом та її фронтом.
– Я дуже хотіла бути корисною для наших захисників. І коли у перший день війни зустрілася з Валентиною Шульц, волонтеркою з Одеси, то запитала у неї поради. Відтоді я на цьому фронті з її легкої руки, – ділиться роздумами Діна Володимирівна.
Пані Діна поставила на прилавок карнавку з написом «На ЗСУ». Покупцям сподобалася така ідея і, як вона згадує, благодійна скринька повнилася на очах. За зібрані кошти волонтери купують взуття, форму, посуд та небхідні інструменти. А потім Діна особисто везе весь цей крам бійцям до Миколаєва.
Допомагають члени родини і небайдужі
Та не тільки у зборі коштів полягає її робота. Жінка власним коштом підтримує переселенців, регулярно допомагає їм продуктами харчування. Співпрацює з загоном «Паляниця», які з перших днів війни печуть смаколики для наших хлопців, влаштовують благодійні ярмарки. Сьогодні смаколики «Паляниці» вже в українському Херсоні!
Для рукодільниць хору Подільського будинку культури закуповує пряжу на шкарпетки для воїнів. Жінки співають і в’яжуть, долучившись до Всеукраїнської акції «Зігрій».
З вдячністю бабуся Діна каже про кожного, хто зараз стоїть поруч з нею на лінії фронту. А пліч-о-пліч з нею її онуки Анастасія і Сергій, донька Алевтина. Зараз вони майструють свічки для ЗСУ – сусіди Ірина та Валентин Вольські, отець Яків, волонтери Вадим Плешкун, Людмила Тартар, Андрій Сакара, Анатолій Тіора і багато інших небайдужих людей.
Жінка говорить, що справа спориться тільки завдяки підтримці подільчан, які охоче діляться власними коштами, аби тільки наші захисники там, на передовій, відчували турботу про себе і мали снагу для перемоги над ворогом.
Головна мета – наближати перемогу
А ще «У бабусі» завжди готові духмяна кава і запашний чай для ЗСУ, ТРО, рятувальників і поліції – безкоштовно.
– З них я гроші не беру. Вони наближають нашу перемогу – кожен на своєму фронті, – каже пані Діна.
Її крамничка жвава, велелюдна і така ж привітна і гостинна, як і її господиня. Особливий тон тут задають друзі газдині – собака Соня і кішка Бусинка, які створюють домашній затишок і нагадують, що життя прекрасне, незважаючи ні на що.
– Жити. Працювати. Наближати перемогу! Перемога України є головною метою мого життя, – ділиться волонтерка сокровенним.
Сьогодні переймається пошуком воску і парафіну для виготовлення окопних свічок.
– Сорок свічок вже готові. Ще маємо триста бляшанок, тож матеріалу потрібно на всі триста. Така окопна свічка може горіти до чотирьох годин і не гасне при вітрі. На ній можна приготувати або розігріти, або ж просто зігрітися біля її вогню, – розповідає пані Діна.
Любов Кузьменко
