Уродженець Балтщини (Одеська область), офіцер запасу, журналіст і письменник Сергій Мартинюк зараз мешкає в Ірпіні. І в перші дні повномасштабної війни він та його родина опинилися на передовій. Тому, взявши мисливську зброю, Сергій Мартинюк вирішив приєднатися до лав тероборонівців. І саме тоді стало знаковим його життєве кредо «Моя хата скраю, бо я першим ворога зустрічаю».
– 24 лютого я приєднався до Ірпінського міського голови Олександра Маркушина і його команди в Будинку творчості, де базувався перший штаб. Олександр Маркушин, побачивши мене з мисливською зброєю, сказав: «Ну, якщо письменник з мисливською зброєю з нами, тоді ми точно переможемо». Відтоді в мене позивний «письменник». Спочатку нас було 30 чоловік, потім сімдесят, і з кожним днем нас більшало. Через декілька днів отримав автомат, – згадує дні оборони Ірпеня Сергій Мартинюк.
Бронежилети і шоломи у тероборонців з’явилися значно пізніше. Але, як каже захисник, «броніків» бійці не дуже потребували. Лють і ненависть, жага помсти і бажання знищувати московитів, які прийшли на рідну землю, вели в бій і були надійним щитом.
Страху не було, і смерті ми не боялись. Дуже важкими були перші дні. Нас мало, зброї мало, ми майже не спали, чергування постійні, нерви на межі. На блокпостах один-два автомати на групу. Коктейлі молотова і, в кращому випадку, граната, – згадує захисник.
Ірпінська тероборона та воїни ЗСУ героїчно відбивали навалу рашистів у напрямках на Бучу, Ірпінь, Гостомель. Вся країна тривожно дослухалася до звісток про події в цих населених пунктах, які всього за кілька кілометрів від серця України – Києва. Ворожа орда звіріла. Та Буча й Ірпінь стояли.
Ми охороняли пішохідний міст, де можна було перейти річку. Також контролювали всю заплаву, щоб нею російські окупанти не могли зайти з того боку річки. Біля водоканалу ми дали славний бій. Там, із боку села Стоянки, зайшла колона російських бронетранспортерів. Ми прикривали нашу групу, яка тримала блокпост на дорозі, і підрозділ Збройних сил, який утримував перехрестя. Ми почали вести вогонь із стрілецької зброї. Окупанти не знали, що в нас лише стрілецька зброя, тому вони зупинилися. Невдовзі надійшло підкріплення наших хлопців із гранатометами, і вони підірвали один БТР. Так і зупинили ту колону, – каже письменник.
А ще, як зізнається пан Сергій, сил у боротьбі з ворогом додавали думки про родину, про дружину, яку він лагідно кличе Ладою-Берегинею. Його Марічка відмовилась евакуюватися і на третій день записалась разом з молодшою дочкою до тероборони. А коли орки відступили з Ірпеня, то дружина з дочкою поїхали на Одещину, в Балту, до старшої дочки. До слова, на третій день війни тероборонцю Мартинюку зателефонував його тринадцятирічний онук і попросив передати три автомати. Бо він з друзями готовий захищати Балту.
Родина багато вартує в моєму житті. Є гарний козацький вислів: «Не важливо, скільки перед тобою ворогів, важливо, хто поруч з тобою». Моя Лада завжди поруч зі мною. Я пишаюся тим, що колись вона обрала мене, – з ніжністю каже чоловік.
Про все, що довелося побачити і пережити в ході війни, зокрема, під час захисту Ірпеня, письменник планує розповісти в новій книзі, головна ідея якої – історію творять звичайні люди. Змінивши перо на багнет, і на війні він встиг списати з десяток записників та безліч сторінок, навіть серветку і газету.
Звичайно, я не міг писати прізвища і позивні своїх хлопців. Я не міг робити фото. Перші дні були найважчими, виснажливими і в той же час найбільш героїчними. Ми тоді чудово розуміли, що силу війська вимірюють, в першу чергу, не кількістю танків і БТР, а силою Духу.
Двадцять чотири дні (з 4-го по 28 березня) Ірпінська тероборона мужньо чинила опір. І тут, на межі життя і смерті, народжувалися строфи, які стануть історією героїчної оборони Ірпіня. І вже незабаром вони ляжуть у поетичну збірку автора «13 віршів, або Битва за Ірпінь змінила світ».
Письменник прагне видати спільну збірку віршів зі своїми друзями із Сил територіальної оборони ЗСУ, адже серед них є багато талановитих. У розробці також – фільм комедійного жанру про оборону Ірпеня, де автор хоче показати тяжкі часи, коли люди, попри всі труднощі, не падали духом і знаходили сили на жарти.
Любов Кузьменко
Міжнародна організація надасть грошову допомогу деяким пенсіонерам. Виплати "приплюсують" до пенсій.
Стартувала реєстрація на отримання нових виплат для українців.
Кожна домашня рослина не лише прикрашає інтер'єр, але й приносить радість своєму господареві.
Котлети — це класична страва, яка є важливою частиною української кухні. Це ситна, смачна та…
Щоб вибрати ідеальний диван, важливо враховувати безліч факторів – від розмірів та форми до матеріалів…
Українців можуть позбавити небажаних дзвінків. Новий законопроєкт передбачає можливість ідентифікації абонентів, які порушують ваш спокій.…