Чому Церква поєднала ці дві події воєдино, розповідає протоієрей Максим Первозванський.
«По-перше, треба сказати, що Церква взагалі мученицьку кончину будь-якого святого відзначає урочисто. Саме день смерті святого, а не день його народження, церковна традиція шанує як свято, тому що в цей день святий переходить до Бога, у вічне життя, у своє нове народження.
Те саме, з деякими застереженнями, відноситься і до святого Іоанна Предтечі. Святий пророк ще Самим Христом був названий великим, з народжених жинками, саме тому події, пов’язані з його життям, Церква завжди відзначає особливим чином. Ми святкуємо і день його смерті – усікновення глави, і день його народження.
Що ж до суворого посту, який у цей день належиться за церковним уставом, ми знаємо – у церковній традиції встановилося, що, як правило, у день пам’яті святого посту немає, а, навпаки, допускаються послаблення в їжі. Однак у випадку зі святим Іоанном Предтечею треба згадати історію цієї події.
Усікновення глави святого пророка сталося на бенкеті, який влаштував цар Ірод з приводу свого дня народження. Цілком зрозуміло, що всі учасники цього бенкету багато їли та пили. Це стало передумовою того розслаблення, в якому Ірод і пообіцяв дочці цариці Іродіади – Соломії, за її танець виконати будь-яке її бажання.
Соломія ж, за навчанням своєї матері, попросила голову святого Іоанна Предтечі, який на той час перебував у царській в’язниці. Вважаючи, що не може відмовитися, цар Ірод виконав її бажання.
Тому, гадаю, і можна розглядати суворий піст цього дня як згадку про те, що мученицька смерть святого пророка сталася на бенкеті. Цього дня Церква пропонує віруючим саме постом, а не смакотою вшанувати пам’ять цього великого святого».
За матеріалами православної преси
