З одного боку, отримувати допомогу через інтернет зручно, тому що нікуди не треба їхати. З іншого боку, це є небезпечним, оскільки є ризик «познайомитися» з аферистами.
Широку діяльність онлайн-шахраї розгорнули з початку війни, представляючись волонтерами: нібито збирали гроші на допомогу ЗСУ та пропонували переселенцям транспортні послуги.
Тепер вони виступають від імені різних міжнародних організацій (ООН, Червоного Хреста тощо), обіцяючи «компенсації» та «фінансову допомогу» нібито «за рахунок конфіскованих активів РФ».
Для цього вони виманюють дані банківських карток, які треба вказати під час реєстрації на підроблених сайтах. Після цього аферисти можуть викрасти гроші.
Фахівці з кібер-злочинів радять:
Якщо дані платіжної картки були введені на шахрайському сайті помилково, слід заблокувати її за допомогою «гарячої» лінії банку або через інтернет-банкінг.
Чи варто готуватися до погіршення самопочуття у суботу? Фахівці оновили прогноз геомагнітної активності та повідомили,…
Не поспішайте залишати пристовбурні кола порожніми. Деякі рослини здатні захистити дерева від шкідників, покращити ґрунт…
Якщо картопля в духовці часто виходить сухою або без апетитної скоринки, варто спробувати простий кулінарний…
Багато українців купують одяг у секонд-хендах, але побоюються прихованих небезпек. Фахівчиня пояснила, чи варто боятися…
Частина внутрішньо переміщених осіб ризикує залишитися без допомоги на проживання через неактуальну інформацію в державних…
У мережі масово поширюють повідомлення про компенсацію за тривалі відключення світла. Чого очікувати?