Підвищений апетит та гіпертонія: як розпізнати метаболічний синдром?

У чому він полягає і чим небезпечний, пояснив лікар-ендокринолог Вадим Бурчак.

Виміряйте коло талії

Метаболічний синдром – це не конкретне захворювання, а сукупність станів, які значно підвищують ризик розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету ІІ типу, інсульту, інфаркту та інших серйозних проблем зі здоров’ям.

До цих станів відносяться високий рівень глюкози та жирів у крові, низький рівень так званого хорошого холестерину (ліпопротеїни високої щільності), підвищений артеріальний тиск, а також абдомінальне ожиріння* – надмірне відкладення жиру на животі, при якому коло талії у чоловіків становить понад 102 с. антиметрів , а у жінок – більше 88 з антиметрів .

Причини проблеми

Механізм розвитку метаболічного синдрому остаточно не вивчений. Вважається, що його в основі лежить генетична схильність та низка зовнішніх факторів. До них відносяться малорухливий спосіб життя, неправильне та нерегулярне харчування, часті стреси, недотримання режиму праці та відпочинку, зловживання алкоголем, куріння, несприятливі екологічні умови.

В особливій групі ризику знаходяться жінки в період менопаузи, діабетики, гіпертоніки, пацієнти з подагрою, хронічними захворюваннями нирок, обструктивним апное (зупинка дихання під час сну), а також люди із зайвою вагою та старше 60 років.

До метаболічних порушень може спричинити і прийом деяких препаратів, які використовуються для лікування психічних захворювань.

У чому складність діагностики?

Порушення, поєднані поняттям метаболічного синдрому, тривалий час протікають безсимптомно. Непрямими тривожними ознаками можуть бути скарги на швидку стомлюваність, сонливість, задишку, пітливість, підвищений апетит і спрагу, прискорене сечовипускання, головний біль, сухість шкіри та свербіж шкіри.

Найбільш ранніми проявами метаболічного синдрому найчастіше виступають абдомінальне ожиріння та гіпертонія. У той же час діагноз «метаболічний синдром» ставиться, лише якщо у пацієнта визначено три з п’яти можливих складових цього стану, описаних у першому розділі.

Який лікар допоможе?

Якщо у вас підвищено коло талії і в сім’ї є випадки захворювання на діабет II типу, перевірте свої показники артеріального тиску і здайте розгорнутий біохімічний аналіз крові на визначення ліпідного профілю та рівня глюкози. Також лікар (терапевт або ендокринолог) може направити вас на електрокардіограму, УЗД судин та інші додаткові обстеження для встановлення точного діагнозу та виключення патологій зі схожими симптомами.

Рання діагностика метаболічного синдрому важлива насамперед для попередження розвитку цукрового діабету та атеросклеротичних судинних захворювань.

Лікування синдрому – комплексне завдання, що включає як прийом медикаментів для контролю артеріального тиску, рівня холестерину та цукру крові, так і радикальну корекцію способу життя пацієнта.

Змінюємо раціон і робимо зарядку

Якщо ви підозрюєте у себе метаболічний синдром, але потрапити на прийом до фахівця зараз немає можливості, попередьте розвиток ускладнень самостійно.

• Змініть свій раціон: зведіть до мінімуму або виключіть прості вуглеводи (білий хліб, випічку, морозиво, кондитерські вироби, солодкі фрукти). Дозволені складні вуглеводи: паста з твердих сортів пшениці, каші, цільнозерновий хліб, бобові, коричневий рис, горіхи, але і вони повинні становити не більше половини від загальної кількості калорій.
• Вживайте більше риби, пісного м’яса, овочів, ягід, олії, зелені.
• Зведіть до мінімуму вживання солі та контролюйте питний режим: за відсутності протипоказань випивайте щонайменше два літри води на день.
• Максимально збільште доступне вам фізичне навантаження: вранці робіть зарядку, не користуйтеся ліфтом, гуляйте на свіжому повітрі не менше 40 хвилин на день.
• Не їжте на ніч, не переїдайте, ваше завдання – знизити вагу хоча б на 5–10%, це може нормалізувати сприйнятливість організму до інсуліну та в рази знизить ризик розвитку діабету.
• Дотримуйтесь режиму та відмовтеся від шкідливих звичок.

Ірина Лебединець

* Абдомінальне ожиріння – це відкладення підшкірної клітковини в ділянці живота.