Малину почали селекціонувати у 16 столітті. Зараз налічується більше шести сотень сортів – всі вони походять від кущів, привезених з природного довкілля.
З настанням холодної, вогкої погоди ми часто опиняємося у владі застуди і звертаємося за допомогою до неї, до малини – великої цілительки цієї хвороби.
Всім відомо, що малина знімає жар та пом’якшує горло. Але поширена думка, що її цілюща дія при застуді пов’язана із вмістом у ній саліцилової кислоти, є помилковою. Вміст цієї кислоти в малині (1-2,5 мг%) порівняно з кількістю саліцилатів, що використовуються в медичній практиці, незрівнянно менший, тому її дія незначна.
Більш важливим є вміст летких речовин типу ефірних масел, які дезінфікують носоглотку і бронхи, винищуючи бактерії, що знаходяться тут. Тому ефективніше вживати не варення, як ми зазвичай робимо, а настої та чай із її сухих ягід.
Починати пити цей цілющий напій потрібно якомога раніше: у момент, коли застуда вже відчувається, але захворювання ще не настало. Пам’ятайте, що цілюща сила більше не у сортової, а дикорослої малини.
Особлива цінність малини – високий вміст вітаміну B9 (фолієва кислота), за вмістом якого малина наближається до таких багатих на накопичення цього вітаміну культур, як виноград і суниця. Тож у малиновий сезон ми ґрунтовно «заряджаємося» фолієвою кислотою та значно оновлюємо склад крові. Як і у суниці, вітаміну B9 більше накопичується в сонячне літо і у ягід, що добре визріли.
Вітаміну C у малині міститься помірна кількість. Заліза в малині накопичується в 2-3 рази більше, ніж у яблуках – 2,5-3 мг%. Таким чином, малина придатна для попередження та лікування анемії. Корисність малини для цього підвищується завдяки вдалому гематогенному комплексу – вітаміни B9, C і залізо.
І. Ісаєва, учений-біолог