Чи є гріхом полювання на тварин?

Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф:

«По суті, якби на зорі людської історії не сталося гріхопадіння, поняття полювання на тварин просто не було б.

Спочатку людина була створена Богом як вегетаріанець. У книзі Буття ми читаємо: «І сказав Бог (Адаму): «Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, – нехай буде на їжу це вам! І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, – уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так». (Бут. 1:29–30).

І лише після гріхопадіння взаємини між людиною і тваринним світом порушуються. За словами святителя Івана Золотоустого, спочатку людина була поставлена повелителем над тваринами, і вони завжди відчували її владу, дану Адамові Самим Богом. В результаті ж відпадання людини від Бога тварини стали сприймати людину вже не як свого пана, а як істоту ворожу.

Зрозуміло, що в такому протистоянні людині дуже часто доводилося захищатися від тих чи інших хижих тварин, які зазіхали на її життя. А трохи пізніше, вже після Всесвітнього потопу, Бог прямо дає Ною, а в його особі – і усім людям, благословення вживати в їжу тварин: «І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю! І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони. Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе». (Бут. 9:1–3).

З цих слів видно, що приводом для вбивства тварини може бути лише потреба людини в їжі або одязі, адже перший одяг зі шкіри тварини зробив сам Бог відразу ж після того, як вигнав наших прабатьків з раю.

Виходячи з цього, Православна Церква ніколи не засуджувала полювання, пов’язане з необхідністю видобутку їжі, одягу або ж у ситуації захисту від хижаків. І водночас засуджувала тих, хто займається браконьєрством або вбивством тварин заради азарту. Вбивство тварин заради задоволення неприйнятне. Воно свідчить про те, що в людині щось не так. Адже якщо ми вбиваємо тварину із самого задоволення кровопролиття, це означає, що принцип любові до всього творіння нам невідомий. А відсутність любові – це найбільша вада людини.