Трійця вважається днем народження церкви, а дощ у цей день приносить щастя

З того часу Трійця вважається днем ​​народження церкви. Як же треба відзначати це свято і чого не можна робити цього дня?

Уклінні молитви П’ятидесятниці

П’ятидесятниця має одну особливість — одразу після літургії відбувається Велика вечірня, за якою читаються так звані уклінні молитви. У стародавній церкві існував звичай читати молитви, стоячи на колінах, але в період від Великодня до Трійці укліни були заборонені. Сьогодні давня традиція молитися на колінах залишилася лише за вечірньої П’ятидесятниці.

До уклінних молитов входять три особливі молитви святителя Василія Великого. У них міститься прохання про милість Божу, про дарування Святого Духа, а також про упокій померлих. Сенс уклінних молитов — зберегти смиренність у душах віруючих.

Молитва «Царю небесний…»

Ця молитва вважається однією з найсильніших і найвідоміших молитов, поряд із «Отче наш». Цю молитву читають на початку будь-якої важливої ​​справи, вранці та ввечері, а також під час богослужінь. Не прийнято читати цю молитву від Великодня до Трійці.

«Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші».

Що можна і чого не можна робити на Трійцю?

Дощ на Трійцю приносить щастя

Цього року ми відзначаемо Трійцю, або П’ятидесятницю, 12 червня. Це свято — одне з небагатьох, яке поєднало у собі традиції православ’я та народні забобони.

За старих часів прийнято було відзначати його три дні. Перший день називали Зеленою неділею, коли підлога та всі кути будинків прикрашали свіжою зеленню, адже вважалося, що рослини захистять будинок від усіляких бід. Найсильнішими оберегами були береза, горобина та верба, а також любисток. Саме на Трійцю заготовляли березові віники для лазні, оскільки вважалося, що вони здатні вилікувати від будь-яких захворювань.

Другий день свята називався Клечальним. Цього дня священики виходили в поле та читали молитви, які мали захистити посіви та тварин.

Третій день народ назвав Богодуховим. Незважаючи на церковні заборони, у цей день було прийнято ворожити, бо, за повір’ям, усі пророцтва були правдивими.

За старих часів вірили, що якщо на Трійцю йтиме дощ, то той, хто потрапить під нього, буде щасливий весь рік. Ну а якщо після дощу на небі з’являлася веселка, то сміливо можна було загадувати бажання. Головне, щоб воно було добрим. Крім того, на Трійцю обов’язково запалювали свічки в пам‘ять про померлих близьких.

На Трійцю не можна відмовляти у допомозі

Як і будь-яке церковне свято, на Трійцю не можна працювати. Особливо це стосується земляних робіт, тому що П’ятидесятниця вважається святом землі. Не можна цього дня також і поратися по господарству. Виняток становить лише приготування їжі.

Дуже обережно на Трійцю треба ставитись до дерев, гілки яких використовують у церковних ритуалах, — їх було прийнято прикрашати стрічками та квітами.

У Троїцин день вважалося небезпечним гуляти у лісі або біля відкритих водойм – за народними прикметами, у цей день в наш світ приходить всяка погань. Тому протягом усіх святкових днів було заборонено купатися в річках та озерах: русалки та мавки під воду потягнуть або залоскочуть на смерть.

Також не можна відмовляти на Трійцю у допомозі чи милостині, сваритися, ображатися та сумувати.

Ірина Валентинова