Віспа мавп: чим небезпечна хвороба і чи варто її боятися

Випадки захворювання на віспу мавп у людей досі були відомі в основному в деяких регіонах Африки. Нинішній, виявлений у країнах Європи, а також у США та Канаді, варіант вірусу вважається західноафриканським, що викликає легший перебіг хвороби, ніж центральноафриканський варіант, пише dw.com.

Які симптоми вказують на віспу мавп?

Віспа мавп у людей викликає шкірні висипи з гнійними прищами і пухирями, які через деякий час лопаються, а на їх місці утворюють струпи, що зрідка перетворюються на рубці, які зберігаються протягом усього життя.

Висипка може виглядати по-різному залежно від фази захворювання і може нагадувати виникає при вітрянці або сифілісі. Приблизно через три-чотири тижні хвороба проходить. Тільки в дуже рідкісних випадках – зазвичай у маленьких дітей – вона призводить до смерті.

Інкубаційний період мавпячої віспи становить від 7 до 21 дня, але симптоми зазвичай виявляються вже через 10-14 днів. Тоді крім шкірного висипу можуть з’явитися головний біль, біль у м’язах та спині, лихоманка, озноб, виснаження організму та збільшення лімфатичних вузлів.

Чи допоможе вакцинація від віспи мавп?

Спеціальної вакцини проти вірусу віспи мавп не існує, але щеплення від віспи забезпечує гарний захист, оскільки ці два віруси дуже схожі. Хоча вірус мавпячої віспи не має прямого відношення до вірусу нормальної віспи, обидва типи відносяться до того самого роду вірусів. Таким чином вони досить схожі, щоб імунна система зреагувала на інфекцію.

Натуральна віспа, що вражає людину, була викорінена у всьому світі до 1980 завдяки масштабній кампанії вакцинації. Однак, за даними RKI, значна частина населення Землі на даний момент не має щеплення від віспи.

Як передається віспа мавп?

Як правило, потрібен тісний контакт із інфікованою людиною. Вірус може потрапити в організм через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи або через слизову оболонку очей, носа або рота.

Раніше віспа мавп не вважалася інфекцією, що передається статевим шляхом, але тепер відомо, що вірус може передаватися при прямому контакті під час сексу.

Він також може поширюватися при контакті з інфікованими тваринами, такими як мавпи, щури та білки, або через заражені вірусом предмети, наприклад, постільна білизна та одяг.