Відповіді на ці та інші питання підготувала психолог, тренер та трансформаційний коуч, експерт на тему емоційного інтелекту та комунікації Юлія Павлова, пише vogue.ua
Літні люди бояться змін, вони не знають, що на них чекає попереду, тому відмовляються залишати свій будинок, навіть перед страхом смерті. А ще, вони не хочуть бути тягарем своїм дітям та онукам. Доводиться шантажувати, умовляти, загрожувати рідним аби тільки врятувати їхнє життя і перевезти в безпечне місце.
Намагайтеся знайти найголовніший «стоп»
Якщо ваші батьки переживають, що їхній будинок можуть розікрасти, попросіть сусідів або тих, хто залишається, доглянути будинок. Обов’язково кажіть, що після війни рідні зможуть повернутись до себе додому.
Якщо є страх бути тягарем – зробіть чіткий план дій, які будуть надавати підтримку. Дізнайтеся якнайбільше про захист людей похилого віку в регіоні або країні, в яку зібралися їхати. Ваші близькі повинні бачити, що ви врахували те, що їх лякає та бентежить.
Вивчіть доводи та мотиви літньої людини, яка відмовляється їхати
Більшість людей вказує на найцінніше для них, і це допоможе вам змінити їхню думку щодо евакуації. Наприклад, цінне для людини – діти та онуки. Тоді ви наголошуєте, що так можна буде не розлучатися, допомогти. Потім даєте час на обмірковування та підходите знову, але вже з фото онуків. Можете згадати якісь приємні моменти і попросити не позбавляти дітей таких радощів. Якщо людина має сумнів, дайте ще час.
Підготуйте план переїзду
Намагайтеся описати кожен крок, причому озвучити все це своїм рідним. Важко зважитися їхати «внікуди», якщо сил будувати нове життя немає. Людина похилого віку має відчувати безпеку. Розуміти, чим буде корисним. І бути впевненою, що вона не заважатиме. Знайдіть справи, якими вона займатиметься.
Згадайте, що саме роблять ваші літні близькі, та адаптуйте це до нового місця. Важливо, щоб це не було обов’язком для рідної людини, ваші пропозиції повинні звучати як прохання, адже без мами, тата чи бабусі з дідусем ви просто не впораєтеся.
Завжди залишайте вибір
Ваш тон не повинен бути зі звинуваченням чи викликом: «Хочеш, щоб я постійно турбувався про тебе?». Плануйте діалог, у якому ваша позиція буде переконливою, але не тиснутиме на близьких.
Зберіть речі та необхідні ліки
Коли людина буде готова до від’їзду, перевірте наявність потрібних ліків, одягу, інших важливих речей. Поясніть це турботою, не нервуйте, спокійно перепитайте, що і де лежить. Краще в особистих речах чи кишенях залишити контакти, по яких можна зв’язатися. Людина може загубитися, отримати поранення або просто злякатися під час подорожі. Можна навіть вказати на папірці хронічні хвороби чи потрібні ліки, щоб ті, хто знайде людину, зрозуміли, чим можуть допомогти.
Виявляйте турботу
По дорозі перепитуйте літню людину, чи хоче вона їсти, пити, в туалет. Часто старші люди соромляться, мовчать, щоб не бути «обузою». Пропонуйте невеликі зупинки 3-4 години, якщо є така можливість. Кровообіг із віком стає гіршим, тому потрібно частіше його оновлювати в кінцівках. Якщо немає можливості зупинитися – разом трусіть пальцями рук, поворухніть ногами, шиєю. Це допоможе. Також через уповільнений кровообіг у людей похилого віку спостерігається почуття холоду в кінцівках. Утепліть взуття людини, нехай одягне тепліші панчохи, можливо рукавички або розтирає руки.
Спілкуйтесь під час поїздки
Тільки не треба заводити розмову про війну, про переїзд. Краще згадайте приємні моменти з життя до війни, можливо з дитинства. Згадайте улюблені пісні. Все це допоможе відволіктися людині похилого віку, заспокоїтися і знизити рівень стресу.
