Чому 26-й псалом читається у небезпеці та гоніннях?

«Псалом був написаний Давидом під час переслідувань Саулом перед помазанням у царя Ізраїлевого пророком Самуїлом. Це був неймовірно важкий період життя Давида, коли всі відвернулися і кинули його. Головна думка, серцевина псалма – це прославлення Творця, Який захищає і оберігає від бід усіх віруючих у Нього.

«Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?» (Пс. 26:1).

Стати Господу Своїм – ось наша одвічна мета. Це означає покласти всю надію на Нього, черпати сили виключно у Його силі та любові, бути вірним і відданим Йому до кінця, і Він віддасть сторицею.

«Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!…Кколи проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!» (Пс. 26:2, 3).

Якщо ми радіємо спілкуванню з Богом, як рослини сонцю, якщо ми блаженствуємо, коли Він поруч, і прагнемо до Нього більше, ніж до будь-якої іншої істоти, то це вірна ознака того, що ми є тими, кого Він захищає як Своїх.

«Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!» (Пс. 26:4).

Випробування рятівні. Вони змінюють людину та її життя. У міру згущення мороку яскравіше вирізняється рятівне світло.

«Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене! За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого: не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого», (Пс. 26:7-9).

Псалми – це цілюща волога, зміцнююча їжа душі, вони необхідні нам, як необхідні мандрівникові вода, що підкріплює сили, та їжа.

Псалми – наш завіт із Богом, завіт нашої з Ним єдності. Якщо ми з Господом, нам нічого не мусить бути страшним, Він захистить, зміцнить і втішить нас.

Бог – наша єдина опора, фортеця і прапор.

Як правильно читати псалми?

Читаючи псалми, не треба прагнути якихось особливих відчуттів або захоплення. Не слід давати волю почуттям, адже вони оманливі й минущі: на нас можуть впливати недавнє спілкування з кимось, переглянутий фільм, прочитана книга, погода, наш фізичний стан.

Потрібно в молитві занурюватися глибше за почуття. Нехай наша воля через зусилля, нескладність, незграбність, супротив і розгубленість виводить нас свідомо до спілкування з Богом.

«Адже Бог часом говорить з нами найдовірливіше, коли застає нас зненацька» (Клайв Льюїс)».