Які багаторічні квіти можна посадити на ділянці напровесні?

Різнокольорові водоспади жоржин

Жоржина – володарка сліпучих нарядів, здатна догодити кожному, навіть найвишуканішому поціновувачу. Останніми роками селекціонери все більше уваги приділяють виведенню карликових форм, які починають цвісти у ранні терміни. Голландські та японські сорти бордюрних жоржин добре виглядають і в звичайному квітнику, і в модних «мобільних» садах з контейнерних композицій. Чарівні карликові жоржини з кулястими, зірчастими, голчастими квітками різноманітних забарвлень можна виростити на балконі та підвіконні, на терасі та біля штучної водойми.

На одній з виставок звернула увагу на насіння трьох різновидів жоржини мінливої: помпонні, анемонові та комірцеві. Оскільки я вже вирощувала з насіння «Веселих хлопців» і жодних складнощів при цьому не виникало, то одразу вирішила спробувати щось складніше. У квітні висіяли насіння в лотки з легким родючим ґрунтом, закривши їх на глибину 1,5 см. Лотки встановила у дворі під навісом зі спандбондом. Вже на 4-й день з’явилися вруна. Коли у рослин було по дві пари листя, розсадила їх у півлітрові стаканчики, в них вони росли до висадки у відкритий ґрунт.

Першими зацвіли помпонні жоржини, вже на 65-70-й день від появи врун. Забарвлення – різноманітне: білі, лососеві, всі відтінки червоного, рожевого, жовтого та помаранчевого, були двоколірні. У висоту рослини досягали 70-80 см, сформували пишні кущі з безліччю бутонів. Квітки здебільшого були із суцвіттями напівкулястої форми, з трьома рядами язичкових квіток навколо плоского диска, але зустрічалися й форми із простими квітками.

Цвітіння комірцевих жоржин настало через 90 днів після появи врун і перевершило всі мої очікування. Всі рослини досягали у висоту 35-50 см і буквально “тонули” у великих (діаметр 12-14 см) квітках та масі бутонів. Забарвлення – неймовірне, кожен екземпляр, то шедевр. Пелюстки – оксамит і атлас: вишнево-чорні з яскраво-цикламеновим “комірцем”, малиново-білі, жовто-горобинові та біло-рожеві.

Інший, не менш хвилюючий, сюрприз піднесли мені сіянці анемоновидних жоржин. Достатньо вже того, що всі вони були карликами (35-45 см) і випустили масу бутонів, які зацвіли на 95-100-й день від появи врун махровими двоколірними кульками. Так ще й листя деяких екземплярів було темно-пурпурового і фіолетового кольору!

Килимові доріжки з колеуса

Всім знайомий колеус, що нині став широко використовуватися в квітковому оформленні для відкритого ґрунту. Модна тенденція вирощувати рослини з добре забарвленим листям, що зберігає декоративність весь сезон, призвела до пошуку та селекції невибагливих декоративних культур.

Згадали і про колеус: така багата палітра листя притаманна небагатьом рослинам. Цей багаторічник чудово росте і на сонячних місцях, і у півтіні. Теплолюбний, вологолюбний, при регулярному добриві на легких поживних ґрунтах нарощує велике яскраве листя і надає композиції святкового вигляду.

Цвіте колеус невеликими синіми квіточками, зібраними в колоски, які зазвичай видаляють, щоб рослини не витягувалися, а формували гіллястий кущик.

Насіння колеуса висіваю в лотки у квітні, розмістивши їх рівномірно на поверхні вологого легкого ґрунту, накриваю склом, ставлю на підвіконня. Через десять днів з’являються сходи. У травні рослини пікірую в горщики ємністю 0,25 л і ставлю під укриттям зі спандбонд. Коли мине загроза заморозків, висаджую їх у відкритий ґрунт. Поки квітучих рослин мало, колеус своїм ошатним листям привертає увагу, а коли в саду «пік» цвітіння, воно ще більше підкреслює красу квітів, які ростуть по сусідству.

Перед заморозками я пересаджую їх у горщики та прибираю до хати. Навесні з них можна буде взяти живці, а решту необхідного посадкового матеріалу знову отримати з насіння.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому не цвітуть жоржини.

Світлана ВНУКОВА.

с. Руські Тишки Харківської області.