З’ясуймо, на якому етапі перебуває розробка вакцини і чи можливе масове виробництво в разі успіху.
Якщо вакцину тестують, отже, розробку завершено?
Цей етап називається нульова фаза. Коли базові лабораторні дослідження закінчуються, переходять до тестування вакцини на тваринах. У цьому разі українську вакцину перевіряють на мишах. Це затриває 2-3 тижні: дослідники спостерігатимуть за тим, чи здатна імунна система мишей «запам’ятовувати» інформацію про вірус і яка реакція на повторне введення вакцини.
Далі експеримент продовжать на мишах, які заражені коронавірусом. Можливо, встигнуть завершити тестування до кінця року.
Тільки після тестування вакцини на тваринах можна переходити до першої фази клінічних досліджень на людях. Усього клінічних фаз три, плюс четверта фаза, на якій виявляють побічні ефекти та наслідки від вакцини у довгостроковій перспективі.
Отже, вже наступного року українську вакцину можуть тестувати на людях?
Цього не станеться. Після дослідження на тваринах проект завершиться. Керівник Львівського інституту біології клітин Андрій Сибірний сумнівається, що Україна доведе до кінця розробку вакцини. Це дуже дорого, і немає технологій. До того ж отримати міжнародний сертифікат вкрай складно: наприклад, Китай досі не може цього зробити.
Інститут отримав 10 млн. гривень на розробку вакцини від коронавірусу. Це грантовий проект, який підтримали у Національному фонді досліджень. Подальшого фінансування не передбачено.
Якщо говорити про вартість розробки вакцини, то суми обчислюються сотнями мільйонів доларів, наголошує доктор фармацевтичних наук Костянтин Косяченко. За його словами, він не бачив державних програм, які передбачали б такі колосальні гроші. Якщо, звичайно, не знайдеться приватний інвестор і не профінансує розробку.
Якщо грошей замало, то чому вакцину тестують за кордоном, на польських мишах?
Хоч як парадоксально — бо це дешевше. В Україні немає жодної лабораторії, яка може розмножувати коронавірус, а поляки мають. Раніше мишей із коронавірусом закуповували у США: вартість однієї 180 євро. Для експериментів їх потрібні десятки.
Українська вакцина чимось відрізняється від інших?
Це так звана білкова вакцина. Вона містить білок “шипа” коронавірусу. Львівські вчені вирощують цей білок на спеціальних дріжджах. У всьому світі зазвичай використовують клітини тварин або комах для цієї мети — але це дорожче та складніше, каже наукова співробітниця інституту біології клітин Марта Семків. А дріжджі можна засівати і вони дуже швидко ростуть, у цьому їх плюс.
Поки у Польщі проходять дослідження на мишах, львівські вчені подали ще одну наукову працю на грантовий проект. Бажають розробити вакцину проти COVID-19 у вигляді спрею або таблеток. У її основі той самий білок з частинками «шипів» коронавірусу, вирощений на дріжджах.
Попри те, що до етапу масового виготовлення таблетки, скоріш за все, не дійдуть, вчені далі працюють у цьому напрямі. За словами доктора біологічних наук Костянтина Дмитрука, потрібно розвивати в країні власну імунологічну та біологічну незалежність. Поки що компоненти та субстанцію доводиться закуповувати за кордоном.
Андрій Горін
Фото: Freepik
Читайте також: Перша країна у світі схвалила пігулки від коронавірусу
