Статті

США очима одеських журналістів: американські вибори

Дізнатися про особливості роботи та перейняти досвід колег ми змогли у столиці США Вашингтоні та невеликому містечку у штаті Вірджинія — Роанок.

І, звичайно, ми не могли не розповісти своїм читачам про те, що нас здивувало, вразило чи навіть розчарувало у США. Показуємо реальну Америку очима журналістів “Одесской жизни”.

Американські вибори

Сполучені Штати Америки. Звучить гордо, по-заокеанськи далеко і разюче відмінно від нашої дійсності.

Частково це правда. Принаймні так точно можна сказати про американську політичну систему.
Після приїзду до невеликого містечка Роанок, штат Вірджинія, ми позапланово поринули у кульмінацію виборчих перегонів. Тут обирали губернатора штату. І нам пощастило потрапити на прес-конференцію одного з кандидатів. Відразу скажу: це було наче в американському кіно. Наприклад, як у фільмі “Картковий будиночок” або “Основні кольори”.

Візуально у місті нічого не говорить про те, що тут триває політична боротьба. Принаймні, на думку необізнаного мандрівника-іноземця.

Террі МакОліфф зустрічається зі своїми виборцями

Так ось: тут ви не побачите величезних політичних білбордів з обличчями та гаслами кандидатів, тут немає жодних листівок та плакатів, безладно наклеєних на стовпи електропередач або зупинки громадського транспорту (щоправда, їх тут теж немає, але це вже тема іншої історії). Проте більшість жителів Роанока активно включені у виборний процес. Принаймні зі своїми поглядами на програму та особистість кандидатів основна частина американців давно визначилася. А висловлюють вони це порівняно з нами досить скромно: встановивши невелику — 100х70 см — табличку на газоні біля свого будинку, і, власне, в день голосування. Ну і, звісно, на зустрічах зі “своїм” кандидатом.

Якщо хтось не знав, у США практично всі виборні кампанії (вибори президента, до Сенату, мера або, наприклад, як зараз — губернатора) — це битва між демократами (у “синіх трусах”) та республіканцями (у “червоних трусах”).

На заході охочим роздавали атрибутику і люди охоче брали плакати

Нам вдалося потрапити на прес-конференцію кандидата-демократа Террі МакОліффа. Його суперник на виборах – республіканець Глен Янкінг.

Дивіться самі, на фото та відео добре видно: кілька десятків городян у гарному настрої оточили імпровізовану сцену, грає музика, виступає група партійної великовагової підтримки — сенатор, мер, чинний прокурор штату і, звичайно, сам кандидат. Полум’яна промова, наповнена гучними та програмними обіцянками, викривальними епітетами на адресу опонента і навіть екс-президента Дональда Трампа, пишномовні гасла про американські демократичні цінності та шляхи до добробуту. Тут насправді все як у нас — тільки з поправкою на американську дійсність. Кожна пропозиція гаряче підтримується аплодисментами або ганиться похмурим улюлюканням.

Учасники зустрічі – люди старшого віку. Хоча є молодь. Прийшли вони сюди не за гроші, та й гречку тут ніхто не пропонував. Навіть кавою безкоштовно не частували, хоча зустріч проходила на території місцевої кав’ярні. Усі посміхалися справжньою американською посмішкою, а після офіційної частини фотографувалися з “губернатором” — тут МакОліффа так і не називали інакше, бо були впевнені в його перемозі.

І лише після всіх цих ритуалів кандидат підійшов до журналістів. Три-чотири питання — прес-аташе жорстко тримає в облозі репортерів і веде кандидата. До речі, робота виборного штабу американського кандидата справді вражає. У фільмах не дурять. Все так і є: чітко, відпрацьовано сотні, а то й тисячі разів, дуже професійно.

Група підтримки Террі МакОліффа

Відчуття свята та перемоги розчинилося, щойно кандидат та інші важливі персони поїхали геть. Після цього сцену розібрали, стільці та плакати на підтримку забрали. І ось уже невелика кав’ярня знову працює у звичному режимі, а про зустріч із кандидатом у губернатори більше нічого не нагадує. І знову з погляду іноземця жодних виборів у Вірджинії немає.

PS: перемогу на виборах губернатора штату Вірджинія здобув кандидат від республіканців Глен Янкінг.

Тетяна Сярова

Фото і відео: Валентина Чабанова

“Одесская жизнь”